◦ ◦ ◦ ◦

Після здобуття Київа. Радіо з Київа. 17. XІІ. год. 7.30

Всім! Командант корпуса залоги, який обсадив Київ, полковник Коновалець оголосив у Київі стан облоги. Для береження безпечности осіб і майна прийнято всі міри.

Віддано приказ о увільненнє всіх мобілізованих гетьманською владою.

Спільне засіданнє українського революційного комітету і комісарів всіх міністерств постановило: а) освободити всіх політичних вязнів, крім цих, які боролись проти Української Республики; б) назначено комісію для розслідження розходів грошевих і майна за час боротьби з гетьманом Скоропадським.

Війська Директорії арестували бувшого головно-командуючого ґенерала Келлєра, штаб добровольчеської армії і багато инших офіцерів.

У Київ ввійшли нові полки республіканських військ, яких населеннє витало з ентузіязмом.

Відновлено рух, як службових, так і замісцевих поїздів.

Директорія Укр. Нар. Републики подає всім до віцома, що зносить ся зарядження з 15. падолиста в справі реквізицій у фінансових інституціях, які були заряджені з потреб революційного моменту.

До республ. армії прибула місія від Донського Національного Союза.

Український революційний комітет освободив багато політичних вязнів, між иншими міністрів Української Центральної Ради: Голубовича і Ковалевського.

Відновлено засідання Національного Союза.

Вчора приїхала до Київа спеціяльним поїздом французька місія.

Київ приготовляєть ся до торжественної стрічі в'їзду Директорії, яка має прибути в середу.

Протест проти польського наїзду.

Українське міністерство для заграниці рішило вислати ноти до польского правительства, в яких має запротестувати проти польського правительства, на котрого приказ польські війска введено до Львова і Перемишля і вкаже на безвихідне положеннє Українців в Галичині, котрих доля не може бути байдужною Україні, що не може остати пасивним учасником подій в Галичині. В другій ноті міністерство має заложити протест проти перебування польського війська на Холмщині, вважаючи занятє Холмщини Поляками насильним актом тому, що Україну після послідніх трактатів остаточно була признана Україні і тому Україна не може допустити ніяких до неї претенсій. Вкінці просить міністерство о виведеннє польського війська з холмської землі.

Ческо-словацьке непорозуміннє.

Чеський президент міністрів Крамарж в бесіді на чесько-словацькім національнім зібранню висказав ся, що независима словацька република є тільки видумкою угорського правительства. Посол словацької републики в Будапешті Др. Карло Бублісса у відповідь Крамаржови заявив, що Крамарж в той спосіб хотів тільки здискредитувати слов. народн. републику, що на жаль йому не удасть ся, бо народ словацький стратить до народу чеського довірє, бо хиба не може бути бесіди про волю і демократію там, де баґнети суть міродайними чинниками. Чехи суть після його слів Прусаками Славянства, які тільки хочуть використати других, послугуючись при тім грішми і терором. Словаки не стануть наймитами чеських імперіялістів; вони не знесуть також вмішування зі сторони угорського правительства. Словаки хочуть повної независимости.

Продовженнє перемиря між Німеччиною і коаліцією.

З Парижа передають по радіо: Пeремирє між Німеччиною і коаліцією продовжено.

Видача німецького транспортового матеріялу.

По донесенню часописи "Genf" видача матеріялу має відбувати ся так: Через перших 10 днів від 18. XІІ. Німці мають віддати денно по 110 машин (льокомотив) і 3200 ваґонів, а через 20 слідуючих днів по 150 машин і 3200 ваґонів.

Польща зриває дипльоматичні зносини з Німеччиною — ізза Підляша.

Радіо 17. XІІ. По донесенням польської телєгр. аґентури — шеф політичного відділу міністерства закорд. справ вручив німецькому заступникови ґр. Кесслєрови ноту, в якій заявляєть ся, що з причин ворожих відносин Німців до Польщі, переговори являють ся безцільними і тому зриваєть ся дипльоматичні зносини.

До сього донесення Німці подають такі пояснення: Згадані переговори дотикали справи полоси над Бугом (Підляшша), яка є ще під управою нім. "Оbost". Обіцяна Полякам передача (!) згаданої теріторії не могла ізза технічних причин відбути ся так скоро, як собі Поляки бажали. Очевидно, була це лиш позірна причина до зірвання дипльоматичних зносин з Німцями. Головно ходило Полякам, щоби через це зірвання зносин приподобати ся коаліції.

З Угорщини.

З Будапешту передають по радіо: До Kassa вмашеровало в неділю 2500 чеського війська і зажадало здачі міста. Дня 16. XІІІ прибув до Будапешту Макензен зі своїм штабом, де його задержано,

Український голос