◦ ◦ ◦ ◦

Наша сьогоднішна преса. Те, чого не розуміли ми досі, а іменно, яке велике значіннє має преса, це зрозуміли ми аж тепер. Не могучи користати зі столичної української преси, провінція подбала про свою власну пресу і трохи не кожде більше місто має свою власну ґазету. Бо попри наш "Укр. Голос", котрий є щоденною часописю, появляєть ся в Дрогобичи "Дрогобицький Листок", орґан Повітов. Управи "Укр. Нац. Ради" в Дрогобичі, під редакц. І. Калиновича — раз в тиждень; "Золочівське Слово" під редакц. М. Біляча — двічи в неділю; "Стрийський Вістник", орган стрийськ. Повітов. Комісаріяту — виходить двічи в неділю; "Сїчовий Голос", орґан Укр. Сїчового Союза в Коломиї, під редакц. Я. Навчука — виходить раз в неділю; "Покутський Вістник", орґан окружної Нац. Ради в Коломиї, під редакц. О. Карашкевича —виходить двічи в неділю і "Станиславівський Листок", котрого наша редакція досі не мала нагоди бачити. Стійність сих ґазет ріжна, замітим тільки, що в деяких з сих часописів проявляєть ся своєрідна погоня за сензацийними, непровіреними вістями, та це легко пояснити сим, що з огляду на недостачу середників комунікації редакція зневолена часто користуватись вістками з першого-ліпшого жерела.

Вісти про Львів. Звістки, які поміщує "Morgenzeitung" (в числа з 27. падолиста Нр. 329.) про Львів суть прямо перестрашуючі. Поляки "здобувши" Львів погуляли собі в першому ряді по жидівському населенню. Польські банди плюндровали жидівські доми а покидаючи "placówk-y", на якій розбоєм і крадіжю вславили ся, кидали запальні бомби і ґранати по каменицях і тим робом впало жертвою огню около 600 жидівських домів. Число помордованих, вбитих і невинно погибших мешканців Львова обчисляє "Morgenzeitung" на 2000 до 3000 людий. На вул. Кароля Людвіка не остав ся буквально ні один склеп цілий. А наслідком пожару жидівської дільниці полишило ся понад 30.000 спокійного населення без даху і поживи. Польська "армія" плюндровала дім за домом зі словами на устах: "Тепер прийшла хвиля порахунку з Жидами!" (За "Дрогоб. Листком" з 2. XII)

Імена вивезених Поляками Українців з Перемишля. В Кракові находять ся: Др. Теофіль Кормош і дир. Олексій Ярема.

В Домбю: Проф. Сабат Андрій, дир. Білинський Сидір, п. Багриновський Йосиф, інж. Пацлавський Іван, Др. Сабат Володимир.

Офіцири: Сотник Павло Покотило і Волод. Петрівський, надпор. Др. Гриць Сенишин, Стефан Чичкевич, Остап Затирка і Мартин Перикаша. Поручники: Роман Пиць, Михайло Павлик, Омелян Фільц, Стефан Ярош і Стефан Гайдучок. Хорунжі: Іван Паламар, Святослав Крушельницький і Олексій Мрак. А далі офіціял Осип Рудський і Др. Михайло Станько.

Закордонні: сотник Борис, Большаков і пор. Симон Сталовський. ("Стрийськ. Вістник", 3. XII)

До сих, що провадять кореспонденцію в жидівській мові! З огляду на це, що на разі нема цензора на почті до жидівської мови, просить ся кореспонденції в сій мові не провадити, бо тут. Почтовий Уряд не буде міг висилати такі письма далі. Це зарядженнє треба вважати тільки часовим і воно має силу до відкликання. Управа почти.

Український голос