◦ ◦ ◦ ◦

Німці насилують права невтралітету.

До Тернополя приїхав староста Дубна на Волині і росказує слідуюче:

Коли Петлюра виступив оружно проти гетьманців, тоді Німці заявили повний невтралітет, при чім запоручено їм свобідний вихід з меж України. І тому Петлюра візвав републиканську армію і владу, щоби поводились з Німцями як з невтральною силою і допомогли їм як найскорше виїхати з України. З сим армія Петлюри двигнулась на Київ, а републиканці, за якими пішло усе сільське населеннє України, узялись за ліквідацію гетьманщини.

Вже і 18. XI. захопили републиканці стацію в Дубні, а в слід за сим розгромили без труду офіцирський відділ давньої гетьманської армії в місті. За тим здобули вони Рівне і Луцьк так, що центри Волині найшли ся в перших днях повстання в руках републиканців.

Німці зберігали спершу невтральність. Та небавком прийшла відомість, що в Сарнах розоружили вони відділили републиканців і спалили кільканайцять вагонів з крісами. Так само в Рівнім не позволяють збирати війська проти гетьмана і відсилати його з підмогою Петлюрі. А далі узброєні напали вони на републиканську владу і розоружили місцевий полк. А в слід за сим напали на Дубно з артілєрією і кулеметами і розброївши залогу, спалили оружє, а для безпеки розібрали шини на шляху, що веде до Радивилова. З місцевою републиканською владою поводять ся вони дуже грубо, а своє поведеннє і вороже відношеннє до републиканців пояснюють сим, що боять ся за свою безпеку.

Осьтакі спомини лишають по собі Німці, що покликані на Україну першим републиканським правительством, знасилували волю українського народу, накинули йому самодержця-зрадника, а тепер зруйнувавши і висмоктавши Україну до краю, ще на відході брутально насилують волю сього народу, хоч в самій Німеччині народ заговорив так голосно, що заглушив голос усіх імперіялістів. Чи це причинить ся до промощення шляху між Україною й Німеччиною — сумніваємось. А тимчасом польські брехуни торочать по ґазетах, що боротьбою українського народу по цей і по той бік Збруча кермують Німці й Австрійці і дають Українцям підмогу, і так містіфікують опінію світа!

Справді не знати, де кінчать ся границі безсоромности...

Льорд Жорж про воєнне відшкодованнє і покараннє бувшого цїсаря.

ЛЬОНДОН, 29. XІ. (Reuter). В промові, виголошеній сьогодня в Нюкасль, заявив Льойд Жорж що мир, про який має запасти рішеннє на надходячій конференції, мусить бути твердим і справедливим миром. Що до питання про відшкодовання заявив Льойд Жорж, що було засадою, що той, хто програв, платив, і після цеї засади маємо поступити з Німеччиною так, що вона мусить заплатити воєнні кошти аж до границь своєї спроможности. Льойд Жорж ставить відтак питаннє, чи має бути хто покараним за злочин війни і заявляє: Я не хочу робити політики мести, одначе ми мусимо тепер поступати так, щоби будучі люди, які захотілиб йти за прикладом панів, що пірвали світ на сю війну, знали, що їх остаточно дожидає. Питаннє відвічальности вдертя до Бельґії переказано кільком найбільшим правникам. Вони прийшли вкінці до заключення, що цісар сповнив провину крімінального злочину, за який він має бути потягненим до відвічальности".

Південно-угорські комітати за прилученнєм до юго-славянської держави.

ЛЮБЛЯНА 30. XI. ("Любл. Коресп. Бюро"). "Словенець приносить слідуючу вістку з Білгороду: З комітатів Банату, Бачки і Бараві прибула сюди депутація, щоби заявитись за злукою до королівства Сербії і держави Словінців, Хорватів і Сербів.

Вільсон провідником америк. мирової делєґації.

ВАШІНҐТОН, 30. XІ. — (Reuter) Презид. Вільсон перейме особисто провід американської мирової делєґації. Членами є держав. секретар Лонґ, полков. Гавс, ґенер. Пліс і попередні посли у Франції і в Італії, Генрі і Уайт.

Угорські професори унів. за неділимістю Угорщини.

З БУДАПЕШТУ: Угорські професори найвисших шкіл вислали до заграничних професорів відозву в якій висказують ся проти розшматовання Угорщини, яка тепер кровавить численними ранами і є загрожена, що її розірвуть. У згаданій відозві підносять, що Угорщина була сотки літ охоронним валом проти наїздів варварів, та що західна цивілізація богато завдячує Угорщині.

Мін. загр. справ у Варшаві до Падеревського.

Пол. Міністер заграничних справ в Варшаві передає іскровим телєґрафом для Падеревського в Вашинґтоні просьбу щоби спинити рух вертаючих до рідні Поляків — бо є трудности з причин економічних. Також критичне положення руху торгового в краю є важною перепоною в вишукуванню занятя. З поворотом треба здержатись аж до підготовання спеціальної орґанізації.

Польські нац. демократи і клєрикали виступили з правительства.

Поляки, Корфанті, ... і др. разом трох, які щойно вступили до польського правительства, здаєсь вже виступили з нього. Пруські Поляки звісні як національні демократи і клєрикали, а Пілсудський і Ґарчинський є соціалістами.

Погроми Жидів в Празі.

Дня 2. грудня зібралась товпа народу в Празі на "Graben" перед будинком, де знаходились купці і жадала видач жидівських власників, і кажучи що Жиди завинили, що настало це лихо, яке війна принесла. Декількох з них товпа зловила і чинно зневажила, але військо і Соколи припинили дальші кроки розяреної товпи.

Анґлїя остерігає Поляків.

І так часопись "Манчестер Ґвардіян" з 23. XI виступає енерґічно з осторогою під адресою Поляків, аби перешкодили протижидівським погромам та щоби не обсаджували чужих областий. Теперішна їх політика наражує Поляків на втрату довіря західних держав. Мирова конференція зажадає достаточної поруки для усіх національних меншостий, а до них належать і Жиди.

Український голос