У Львові, дня 11 к. ст. грудня 1893.
Що наші москвофіли — яко фракція єдино неґаційна — не поводять ся в справах руских засадами, а в кождім их дїланю, котре про око людске нїби-то має на цїли добро народу, ходить на дїлї тілько о юдженє і підбурюванє против народовцїв — на те маємо новий наглядний доказ з остатного часу.
Орґан москвофільскій в кождім числї не може налаяти ся на клюб рускій за те, що він ще доси не перейшов в безоглядну опозицію против правительственної коаліції, — на вічах з остатних часів виступають в тім самім дусї сторонники "Галичанина" і члени "Русскои Рады" на провінції, — львівскі москвофіли, що в своїх руках держать політичне общество "Русская Рада", не знають міри не лиш сожалїню, але і обуреню на клюб рускій з тої-ж причини.
Здавалось би, що се випливає у них може з якихсь засад, з огляду на интереси народу руского, — так нї! — бо практика і факти показують що иншого.
Як звістно, мужем довірія наших москвофілів в радї державній єсть посол д-р Волян. Той "многоуважаємий" і "маститий" посол сидїв від самого початку і сидить до нинї в клюбі Гогенварта у-купцї з Румунами, а ще нїколи не відозвав ся анї словом за буковиньскою Русію [так що навіть о основанє рускої ґімназії на Буковинї мусїли в палатї ради державної промовляти галицкі посли з руского клюбу] і йде durch dick und dunn з Румунами, то в радї державній перестали уважати єго вже за посла руского, а в остатних обчисленях національних ґруп парляментарних, котрі підпирають теперішне правительство і належать до нїмецко-польскої коаліції, посол Волян почислений уже за "Румуна"!
Отже се мусїло вже з-давна дуже дивувати і ми нераз підносили: длячого "Галичанин" і єго сторонники, бьючи так заїло на послів клюбу руского, прозиваючи их "зрадниками" руского народу, — рівночасно так дуже поважають посла Воляна і єго узнають за свого мужа довірія?!
Але поки ще було міністерство ґр. Таффого, квестія ся не ставала в такім яркім світлї, як сегодня, коли то настала коаліція польско-нїмецка — під окликом: не допустити до ширшої реформи виборчої і до розширюваня національних прав народностям покривдженим — а клюб Гогенварта пристав до коаліції. Посол д-р Волян мимо того остав ся в клюбі Гогенварта, отже тим самим увійшов до правительственної коаліції.
Тепер, здавалось би, чей-же наспіла вже пора, щоби наші москвофіли, розпинаючи "романчукистів" за те, що — хоч вже ухвалили не приставати до правительственної коаліції, та не рішили ще квестії приступленя до клюбу славяньского, — щоби, кажемо, наші москвофіли взялись бодай трошечки і до свого "многоуважаємого" та "маститого" мужа довірія — д-ра Воляна! Ага! Коли-б нашим москвофілам ходило о засади! Коли-б они мали на оцї интереси народу руского! Тогдї певно в першій лінії ударили-б на д-ра Воляна, яко аліянта нинїшної правительственної коаліції, візвали-б єго, щоби — так як Словінцї і Хорвати — виступив з клюбу Гогенварта а вступив до клюбу славяньского, а коли-б их не послухав, тогдї — єсли-б уже не напятнували єго "зрадником", то бодай здеґрадували би єго з "мастительства"... Так би оно було, коли-б у наших москвофілів були засади і огляд на интереси руского народу...
Між тим в орґанї москвофільскім посол Волян — все ще "наш маститий", а львівска "Русская Рада" свої петиції о заведенє загального і безпосередного права голосованя шле на руки — посла Воляна! Нам здає ся, що годї би навіть видумати взірця більшої безхарактерности політичної наших москвофілів!
В теорії они против правительственної коаліції а за клюбом славяньским — а в практицї мужем довірія их єсть посол — не то не належачій до клюбу славяньского, але ще й член правительственної коаліції! І "Русская Рада" віддає свої петиції о заведенє загального безпосередного права голосованя на руки такого свого мужа довірія, котрий підпирає правительство маюче в своїй проґрамі — не допустити до загального, безпосередного права голосованя!.. Та вже лучче було віддати ті петиції на руки ґр. Стадницкого!
Єсть се найновійшій яркій доказ безхарактерности фракції москвофільскої — і ми нотуємо єго на осуд всїм тим щирим Русинам в краю, на скілько можна вірити в щирість якого-небудь дїланя москвофілів — нїби-то з засад і нїби в интересї народу руского...
Дѣло
11.12.1893