Складова «гормону щастя» активує імунні клітини

 

Вже десятиліттями науковці намагаються розпізнати різноманітні механізми захисту нашої імунної системи. В останні роки розвідки цього питання відкрили шлях новій раковій терапії: коли вдається активувати власну імунну систему проти ракових клітин та інших патогенів. За розробку цього підходу, що докорінно змінив онкотерапію, цьогоріч навіть вручили Нобелівську премію з медицини. Нещодавно міжнародна команда вчених на чолі з Йозефом Пеннінґером (Josef Penninger) з Віденського Інституту молекулярних біотехнологій Австрійської академії наук (Institute of Molecular Biotechnology, IMBA) та Кліффорд Вулф (Clifford Woolf ) з Бостонського дитячого госпіталю у Гарварді з колегами здобули цілком нові свідчення про біологію імунних клітин. Нові дані мають перспективу різностороннього медичного застосування.



Зображення:  IMBA​.

 

Неймовірне: імунні клітини нашого організму, так звані Т-клітини, активуються молекулами, що важливі для обміну речовин у нервовій системі людини. Дотепер було відомо, що тетрагідробіоптерін, або BH₄, важливий для створення медіатора «гормону щастя» серотоніну та допаміну. «Вражає, що система, відома з нейробології, може відігравати ключову роль для імунного захисту, що здійснюють Т-клітини, – сказав Йозеф Пеннінгер, керівник IMBA та автор нещодавньої публікації у журналі "Nature". – Новий підхід дає змогу поєднати різні системи нашого організму та відрізняється від відомих імунних контрольних пунктів. Завдяки цьому можна розробити терапію і для автоімунних захворювань, астми, алергії та раку».

 

BH₄ в нашому організмі бере участь у багатьох процесах обміну речовин. Крім того, з 80-х років ХХ ст. було відомо: люди з браком заліза, тобто з анемією, часто страждають від проблем з імунітетом, проте цей взаємозв’язок не могли пояснити.

 

Але тепер можуть: BH₄ контролює ріст Т-клітин («солдатів» нашої імунної системи), регулюючи залізний метаболізм та функціонування мітохондрій, «електростанцій» клітин. Т-клітини патрулюють наш організм та розпізнають патогени або приховані клітини, які можуть перетворитися на пухлини. Після «огляду» Т-клітини активуються, розмножуються і переходять у своєрідний режим нападу, щоби прицільно знищити ракові клітини.

 

Часто виникає проблема: хибно активовані Т-клітини нападають на власні клітини організму – так відбувається за алергічних реакцій та автоімунних захворювань, зокрема при коліті, астмі, розсіяному склерозі, артриті або певних недугах шкіри.

 

«Автоімунні захворювання й алергії належать до хвороб, що спалахують найчастіше у світі, тож терапію потрібно впроваджувати негайно. Тут наше відкриття може бути надзвичайно корисними. Пригнітивши BH₄, можна зменшити постійний напад цих автоагресивних Т-клітин, щоби вони не руйнували жодної здорової тканини й не провокували хронічного запалення», – сказала Шейн Кронін (Shane Cronin), постдок у IMBA та провідний автор актуальної публікації в Nature.

 

Спільно з Кліффордом Вулфом та Каєм Джонсоном (Kai Johnsson) з Інституту медичних досліджень імені Макса Планка в Гайдельберґу вона розробила новітню речовину під назвою QM385, що пригнічує BH₄, тобто може послаблювати надмірну реакцію імунітету. На черзі перші клінічні дослідження.

 

Водночас BH₄ – важливий кандидат для майбутньої терапії раку й імунотерапії. Адже активовані Т-клітини вистежують хворі клітини й знешкоджують їх. Внаслідок досліджень на мишах науковці виявили: виникнення BH₄ блокує кінуренін – молекулу, яка вимикає імунну систему в пухлинах. Доза BH₄ дає змогу Т-клітинам знову бути активними.

 

«Свідчення про нові взаємодії в біології та про виникнення недуг особливо цінні, бо застосовувати їх можна дуже по-різному. Хто б подумав, що нашою імунною системою може керувати молекула, відома з нейробіології. Це, можливо, призведе до нового лікування автоімунних захворювань, астми та онкології, а також імунних вад, – сказала Шейн Кронін. – Якщо вдасться знайти поперечні зв’язки різних біологічних систем, у цьому випадку нервової та імунної систем, можливими стануть неймовірні відкриття».

 

У минулому це вдалося команді на чолі з Йозефом Пеннінґером: сигнальним шляхом TNFSF11 науковці поєднали кістковий метаболізм з гормональною системою. Медичний препарат, який з того вийшов, денозумаб, лікує остеопороз і рак грудей, пігулки від якого тепер тестують в Австрії.

 


Entdeckung: Baustein des „Glückshormons“ aktiviert Immunzellen
Kurier, 06.11.2018
Зреферувала С. К.

 

15.11.2018