Хоча й обсадженє міста відбуло ся без надзвичайних перепон зі сторони поважнїйших польських чинників, то зате деякі молодші особи не могли погодити ся з новим станом річи і вхопили за збрую. Польські лєґіонери та наскорі зорґанїзована "боївка" обсадили школу Сєнкевича і намагала ся здобути склад муніції, який находить ся неподалїк.
Боротьба тревала аж до вечере, одначе число побитих і ранених ще не звісне докладно. Завдяки скорострілам та ручним гранатам напад відперто. Українські війська одержували постійно поміч в людях та збруї, яку підвожено самоїздами.
Друга більша боротьба розіграла ся біля костела св. Анни, у якому приміщено кількох полонених укр. вояків. Вкоротцї надійшла підмога, польських лєґіонерів прогнано а бранців визволено. На загал жертви дуже нечисленні. Також у других дїльницях города почували ся стріли та сальви зі скорострілів. Жертвою їх упало також кількох цікавих, ані аж до пізна ходили до городї та заходили до каварень, кінотеатрів та до театру.
[Українське слово, 3 падолиста 1918]
01.11.1918