Не лише люди, а й галки автоматично ділять світ на живий і неживий. Експеримент засвідчує: коли ці воронові бачать палицю, що ніби сама собою рухається, вони дратуються і проявляють особливу обережність – адже такі рухи не узгоджуються з їхніми очікуваннями. Ймовірно, розрізнення живого і неживого допомагає тваринам розпізнавати потенційну небезпеку.
Зображення: CreativeNature_nl/ istock.
Більшість речей у природі можна зарахувати до двох простих категорій: живі істоти, що самостійно рухаються, та нерухомі неживі об’єкти. Таке розрізнення люди здійснюють автоматично. Навіть маленькі діти дуже дивуються, коли позбавлений життя предмет раптово починає рухатися. Це саме відомо й про приматів, що живуть в неволі.
Розрізнення між живими та неживими об’єктами допомагає визначати подразники, що надходять з навколишнього середовища. Але з якою метою? «Припускають, що ця здатність, зокрема, розвинулася, щоб сприяти соціальній взаємодії. Її значення для тварин, що живуть у дикій природі, раніше не досліджували», – сказала Еліссон Ґреґґор (Alison Greggor) з Кембриджського університету.
Щоб змінити це, науковиця та її колеги протестували поведінку галок (Corvus monedula): чи ці воронові бачать світ так, як люди, – поділеним на дві категорії? Для свого дослідження вчені спостерігали за 27 парами, що висиджували пташат, в умовах дикої природи. Науковці зіткнули їх з дистанційно керованими моделями: іноді це була змія, іншого разу – птаха, а третього – палиця, що виринала з гнізда майбутніх батьків і там рухалася.
При цьому з’ясувалося: кожен непрошений гість викликав переполох у галок – вони відлітали та видавали крик попередження. Проте в вічі впадало інше: найдовше з поверненням до гнізда птахи зволікали після того, як побачили живу палицю. Це, на думку вчених, означає: її рух для тварини був неочікуваним. Потім птахи поводилися з особливою обачністю і намагалися спочатку зібрати додаткову інформацію про унікальну ситуацію.
Тож здається очевидним: і тварини, на кшталт галок, розрізняють живі й неживі об’єкти. Як саме птаха розвиває очікування щодо того, котра річ повинна рухатися, а котра – ні, дотепер залишається невідомо.
«Наші результати все ж доводять, що розрізнення живого і неживого допомагає тваринам визначити потенційну небезпеку», – написали вчені. Адже, крім представників свого виду та здобичі, навколо рухаються й хижаки – натомість від палиці зазвичай не надходить жодної небезпеки. «Отже, ймовірне значення цього вміння виходить за межі суто соціального життя – і в світі тварин воно може бути поширене сильніше, ніж дотепер припускали», – резюмує Ґреґґор.
Dohlen unterscheiden belebt und unbelebt
University of Exeter/ Royal Society, 25/10/2018
Зреферувала С. К.
25.10.2018