Пляни будови зелїзницї з Тернополя до Галича суть тепер предметом студій в зелїзничім бюрі видїлу краєвого. В будучій четвер виїзджає зі Львова комісія, котра обїде цїлу околицю між Тернополем а Галичем, розслїджуючи услівя економічні, торговельні, топоґрафічні і т. д. До сеї комісії належать члени видїлу краєвого пп.: Верещиньскій, Савчак і инжинер Світковскій.
Величезний огонь навістив дня 14 н. ст. липня місто Гусятин. Огонь повстав в наслїдок хибної конструкції комина, в малім, соломою критім дoмі одного біднoгo боднаря. Сей дім положений в найгустїйше забудованій части міста, згорів в одній хвили, а від него займили ся в одній хвили инші доми, так, що за дві години стояв в огни цїлий ринок і часть міста положена над Збручем. Місцева сторожа огнева не могла мимо всїх заходів спинити страшної пожежи. Згоріли: церков, всї без виїмки склепи і доми в ринку, синаґоґа і аптика. До 6-ої години вечером обернуло ся вже 200 домів в попіл, около 3000 людей, переважно жидів, лишило ся без даху. О 6-ій годинї прибула сторожа пожарна з Копичинець і Чорткова і єї членам удало ся зльокалізувати огонь зараз перед домом славного рабіна чудотворця. Инакше було би пійшло з димом цїле місто. Костїл і головна улиця, замешкана христіяньским населенєм, на котрій суть також всї уряди виратовані. Поки-що завязав ся комітет, щоби нести нещастним поміч. — Россійске граничне місто Гусятин заявило готовість прийти погорілцям з помочею. Громада міста Гусятина удала ся телєґрафічно до австрійского правительства, щоби дозволило з уваги на величезне нещастє перевозити артикули поживи з Россії без оплати цла.
Підозріна смерть. З Сянока доносять, що дня 13 н. ст. липня упав там на улици робітник, походячій з Близного коло Березова назвищем Лень. Тяжко недужого занесено до шпиталю, де о годинї 9-ій вечером закінчив житє серед холєричних познак. Сконстатовано, що він прибув з Сеґедина на Угорщинї зелїзницею на Загірє. По секції віддано внутренности до бактеріольоґічних розслїдів.
Убійство. В Трибухівцях, в бобрецкім повітї, убив дня 8 н. ст. липня мазур Сохиньскій свого сусїда Павла Минула. Причиною убійства була суперечка о рів, котрим відпливала до потока вода з огорода Минула через огород Сохиньского. Сохиньскій засунув рів, а Минуло відкопав єго назад. Се так мазура розлютило, що ударив Минула чотири рази мотикою в голову і розбив єму чашку. Минуло затягнув ся ще до хати, але по 36 годинах помер. Сохиньского зараз арештовано. Єсть він женатий, бездїтний і має 26 лїт. Минуло був женатий, мав 30 лїт і лишив 1 дитину. Треба замітити що грунт Сохиньского належав перед кількома лїтами до Минула. Однак отець єго задовжив ся в банку, єго зліцитовано, а на грунтї засїв Сохиньскій, котрий сюди зайшов з иншими мазурами.
Зміна власности. Часть більшої посїлости Хмелївка, в повітї теребовельскім, продав властитель Гр. Хабурсгай жидови Иср. Балабанови з Янова.
Нещастна пригода. Дня 6 н. ст. липня о годинї 1 в ночи в перекопі зeлїзничім коло Плугова найдено вояка 80-го полку, Данила Мочарского, родом з Вільшаницї золочівского повіта, з раною на чолї. При муштрі, щоби боронити шляху зелїзницї, вислано Мочарского на стійку у той перекіп і там єго, видко, машина зранила. Єго привезли сейчас до Золочева до шпиталю. Рана була така тяжка, що Мочарскій небавом помер.
Дрібні вісти. Духовеньство зібране дня 13 н. ст. червня на соборчику в Лупкові зложило на другу городску церков у Львові 11 зр. — Володисл. Бурса бувшій бурмістр Обертина помер в 59-ім роцї житя в Коломиї.
Дѣло
17.07.1893