У Відни відбули ся в недїлю збори робітників в справі загального голоcoваня. Зібрало ся звиж 50 тисяч робітників, між ними було богато жінок, і кілька послів. По виголошеню кілька бесїд принято резолюцию що до заведеня тайного голосованя. Збори відбули ся цїлком спокійно.
В суботу відбули ся в Празї збори ческої шляхти при участи членів соймового клюбу того сторонництва. Цїлию того збору було виясненє внутрішної ситуациї, щоби фракцию народну, котра ся витворила в соймовім клюбі ческої шляхти, утримати при сторонництві, позаяк ґазети почали розголошувати вісти, що ся фракция народна задумує виступити з клюбу. На зборі запало рішенє скликати збори виборцїв.
Катастрофа від грому. З Трієсту доносять, що дня 3. с. м. ударив там грім в якійсь будинок, до котрого сховало ся около 70 робітниць з рожевих плянтаций. Сила грому була так велика, що він на місци убив 4 дівчата а 39 поранив так сильно, що 15 з них мабуть не будуть вже жити.
Страшний переполох і много калїцтва в наслїдок того наробило ся недавно в костелї св. Стефана у Відни. Причина того була така: Вчера по полудни прибуло до Відня яких 4000 богомольцїв вертаючих з відпусту в Маріяцель. Богомольцї зайшли з процесією до церкви св. Стефана. Тут займила ся від горіючої свічки вязочка сухої трави, котру оден з богомольцїв принїс з собою. Перепуджений кинув він ту траву на землю, а другі люди стали гасити єї ногами та й угасили і було би на тім закінчило ся; але якійсь хлопец побачивши поломінь крикнув: "Горит! Ратуйте!" В тій одній хвили настав страшенний переполох. Всї стали кричати: Горит! Ратуйте! — Крик той чути було аж на улицю, де зараз збігло ся множество людий. Полїция обсадила всї входи до церкви і не впускала анї не випускала нїкого, щоби не прийшло до ще більшої катастрофи. Тимчасом ставав в церкві переполох чим раз більшій. Жінки, дїти, а навіть мужчин повалено на землю, однї других почали доптати і душити. Надарме старали ся священники і служба церковна опамятати та успокоїти людий, аж коли заграно на великих орґанах, настав трохи спокій. На місце пригоди прибула зараз сторожа ратункова і удїлила першої помочи. Доси сконстатовано 11 випадків покалїченя. Оден хлопець зійшов з перестраху з розуму, одній молодій дївчинї поломано груди а прочих покалїчено більше або меньше тяжко. Удає ся, що єсть далеко більше покалїчених, як доси сконстатовано, але многі богомолцї селяни не хотять признати ся до того.
Дальші вісти про катастрофу в Пилї. Дальші розслїди около артезийскої керницї в Пилї показали, що вода добуває ся знову попід запущені рури через грубу перству землї. В містї настало знов занепокоєнє, бо видко, що місту мимо всяких заходів грозить заглада. Навіть і в такім случаю, коли-б воду удало ся на якийсь час задержати, то все таки єсть обава, що вони з часом можуть зіпсути ся, а тогди катастрофа повторить ся знову. Доси потерпіли лиш двi улицї а попукані доми треба було валити. Дня 30. с. м. при валеню такого одного дому покалїчила валяча ся стїна двох робітників так сильно, що нема надїї удержати їх при житю.
Буковина
14.07.1893