◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Страшна катастрофа в Київі. Зруйновані монастирі.

КИЇВ, 8 червня 1918. Оглянути все місце катастрофи поки що неможливо з огляду на те, що в ріжних місцях валяють ся нерозірвані ще набої, які, по заяві вартових, кожну хвилину можуть розірватись.

Місце зруйновання, як повідомляють нас з певних жерел, досягає в радіусї до 5 верст. На цьому просторі всї помешкання вигоріли, а що лишилось після пожежі, було зруйноване до щенту.

Згоріло мaйже все, не тільки будівлї, а й садки, яких так богато в Звіринцї.

Все це робить страшне вражіння. Здаєть ся, нїби лява з вулькана затопила всю місцевість, зробивши її мертвою.

Місце катастрофи жевріє ще й до цього часу. Догоряють будинки, тлїють сирі дерева, які повиривало з корінням.

Лишились слїди вулиць, на котрих валяють ся обгорілі трупи.

Потерпівших від катастрофи нараховують біля 10.000 чоловік. Всі вони лишились без притулку під одкритим небом. А як богато з них втратило батьків, матерів, дїтий.

Найбільшу руїну потерпіли монастирі: Видубицький і Троїцький (Іонинський). З останнього лишились майже самі голі вершки. Більшість будинків деревяні, тому легко почали горіти. В монастирі було 200 чоловік братії. Перший мент вибухів братія сховалась в печерах, потім перейшла у Київо-Печерську лавру. Скільки чоловік потерпівших, покищо невідомо. У Видубицькому монастирі і соборі св. Ґеоргія із струсу повітря мурована стїна тріснула від банї до низу. На ярусному іконостасї силою вибуху вирвано зі своїх місць образи, побито лампади, поламано свічки, розідрано завісу на олтарі, цїлком розбито всї шибки. В багатьох келїях повалила ся штукатурка. Братію що була в трапезній, кидало у ріжні боки. Площа, яку займали монастирі, уявлиє картину цїлковитої руїни, корпуси, де містив ся готель, 2 корпуси і пекарнї згоріли вщент. В цій частинї монастиря на кождому кроцї зустрічають ся обгорілі трупи. Санїтарному віддїлу вділо ся з горішних будинків витягнути кільки чоловік. В Троїцькому монастирі погоріли цїнні збірки старинної церковної утварі та старинних українських килимів.

Союз української державности.

КИЇВ, 6. червня 1918. В українських полїтичних колах виникла думка утвореня Союза української державности, в компетенцію і відом якого увійшли би всї ґубернїяльні й повітові народні управи, кооперативи, громадські і державні установи. В найблизші днї відбудеть ся з сього приводу нарада видних полїтичних українських дїячів.

Ідея всеукраїнського національного з'їзду.

КИЇВ, 6. червня 1918. Серед українських полїтичних партій піднято питаня про скликанє всеукраїнського національного зїзду на зразок національного конґреса. Мета — підрахунок національних сил і утворенє загальних кличів для всього національного фронту.

Всеукраїнський з'їзд дїячів преси.

КИЇВ, 6. червня 1918. В Київі відбув ся всеукраїнський з'їзд дїячів преси, в якім взяли участь представники поступової преси без ріжницї національности і партії.

З'їзд приняв полїтичну резолюцію, в якій протестує проти загального здавленя преси, арештів, кар, цензури і наступу реакції; домагаєть ся безпроволочного скликання Українських Установчих Зборів, безпроволочного знесеня цензури; стверджує, шо власть обороняє богаті верстви.

Делєґація з'їзду вручила Радї мінїстрів записку з протестом проти попереднього заключеня арештів редакторів ґазет в вимогою визволеня недавно арештованих дїячів преси, звертаючи особливу увагу на арешт видавця соц.-рев. часописи "Народное Дїло" — Іванова, котрий до сього часу сидить в Лукіянівській вязницї разом з уголовними злочинцями. В записцї висловлюєть ся також протест проти цензурних утисків.

Вел. кн. Микола Миколаєвич у Київі.

ОДЕСА. 9. червня 1918. "Мол. Украина" доносить з Севастополя:

На пароходї "Алексѣй" переїхав через Одесу до Ялти вел. кн. Микола Миколаєвич, бувший російський начальний вожд. Перед 10 днями він їхав з Ялти incognitо до Київа.

Нїмецька преса про австро-польську плятформу.

ЛЬВІВ, 11. червня 1918. Нїмецька преса згідно твердить далї, що Нїмеччина противить ся австро-польській плятформі.

"Frankf Ztg." стверджує, що як з одної сторони гр. Буріян не зрік ся австро-польської плятформи, так з другої сторони нїмецьке правительство вважає таке полагодженє польської справи небажаним.

"Koln Ztg." пише, що для Нїмеччини австро-польська плятформа не входить уже в рахубу, та що ґр. Буріян, як з одної сторони в берлїнських нарадах мати-ме нагоду предложити свої арґументи за австро-польською плятформою, так з другої сторони почує нїмецькі арґументи проти. Ґазета виславляє надїю, що ґр. Буріян дасть ся нїмецьким арґументам переконати.

Італїйська офензива.

ВІДЕНЬ (Ткб). З воєнної пресової кватири: Неприятельські наступи біля Капо Сілє і проти инших місць венецького фронту відперто як попередних днїв.

Артилєрійський огонь, який вдержує неприятель від довшого часу на місцевости положені поза нашим фронтом Піяви несе смерть богатьом італїйським горожанам.

Дїло