◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі однодневної пеpеписи у Львові. Львівський маґістрат переводить перепись людности у Львові після стану з 12 год. в ночи 5. с. м. — мабуть в першій мірі в цїлях апровізаційних. В тій цїли випав він "oznajmlenia" виключно в польській мові, хоч доси при всяких переписях у Львові видавано конскрипційні друки польсько-українські. Богато українських партій вже ті друки виповнило, пишучи на польськім друку український текст, вільність одначе виповнить доперва нинї і завтра. Українські партії не були обовязані виповнювати польських друків, бо не є обовязані знати польську мову, противно львівський маґістрат є обовязаний знати українську нову і нею в зносинах з Українцями послугувати ся. Але оборонна акція є тут припізнена, чого вина лежить по сторонї місцевої львівської полїтичної орґанїзації, — тому ми від себе в послїдній хвилї звертаємо увагу наших людий, щоби конскрипційну карту виповнювали в українській мові та подбали о се, щоби ровговірна мова укр. служби і т. п. була записана як українська. Вкінци укр. члени прибічної ради повинні на найблизшім засїданю напятнувати шовінїстичне поведенє міського статистичного бюра, котре видало тільки польські конскрипційні друки і зажадати відповідної сатисфакції.

Нова українська часопись нїмецькою мовою в Віднї. У Віднї почне виходити 15. с. м. нова українська часопись на нїмецькій мові — "Ukrainische Blätter", як всеукраїнський безпартійний орґан. Часопись має на метї заступати інтереси незалежної Української Держави перед публичною думкою Австро-Угорщини і Нїмеччини а рівнож і інтереси австро-угорських Українцїв. До співробітництва запрошено найвизначнїйших українських і нїмецьких публїцистів. "Ukrainische Blätter" має виходити вісїм разів на місяць в накладї 8—10.000 примірників. Часопись мати ме власних кореспондентів в Київі, Харкові, Одесї, Львові, Чернївцях, Берлїнї і Монахії. Видавцем і відповідальним редактором названої часописи являєть ся дотеперішній редактор тижневника "Ukrainische Korrespondenz" Володимир Калинович. Умови передплати такі: річно 18 корон, піврічно 10 корон, чвертьрічно 6 корон. Адмінїстрація просить поспішити з замовленями, щоби видавництво могло усталити наклад, що при теперішній дорожнечі дуже важно. Адреса на разї: Wien. XV. Costagasse 7/10, від 1. липня: Wien, VIII. Albаrtgasse 26/13 und 18.

Нема панщини! Пишуть нам: Властитель двірського обшару Пацикова, станиславівського повіту ц. і к. капітан Левицький дістав з рільничої експозитури ячмінь на засїв. Платив по 35 К за сотнар метричний. З того відступив добрий дїдич селянам по 25 кґ. (чвертку) ячменю по 70 К. Готівки за ячмінь не бере, лише каже собі 70 К відробити, числячи день працї по З К 60 coт. В той спосіб мусить наш селянин працювати 19 і пів дня за чвертку ячменю, яку міг дістати з експозитури за 9 К. Отак у нас нема панщини.

Морози. Пишуть нам зі скільських гір: Доношу сумну відомість, що до всякого теперішного гаразду причиняєть ся ще мороз, який був вже 27 мая і повирив всякі цвіти дерев, які власне сего року прегарно зацвила, а подекуди і бараболю, котра вже посходила, капусту і бураки. Дня 29. мая був мороз так великий, що всюда білїв ся мов в пізній осени. В нашах горах є така маса звірини, що вже від тепер мусять люди пильнувати своїх засївів і засаджених бараболь, щоби дики не перерили.

Воєнна кухня робітнича. В дни 1. с. м. отворено при істнуючім вже консумі воєнну кухню для робітників, працюючих у фабриках Івана Левинського при вул. Потоцького. Цїлю кухнї є видаванє робітникам, як також їх родинам дешевого а здорового харчу три рази денно. Кухня призначена виключно для робітників, працюючих у фабриках Івана Левинського і їх родин. Кухня обчислена початково на 500 осіб.

Дїло