◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Гетьман і українські партії.

ЛЬВІВ, 5. червня 1918. Обговорюючи принятє гетьманом делєґації українських полїтичних партій, яка передала гетьманови подане нами вчера меморандум про полїтику теперішного кабінету, київський "Самостійник", орґан української партії самостійників соціялїстів, в числї з 2 с. м. стверджує, що "делєґація одержала по сути від п. гетьмана неґативну відповідь".

Арешти земських дїячів Українцїв.

КИЇВ, 31. мая 1918. Голова Ґубернїяльної Земської Управи Петлюра звернув ся до мінїстра закордонних справ, начальника канцелярії гетьмана з повідомленєм про одержанє ним нових звісток з місць про нові арешти серед земських дїячів. Заарештовано гласного Глухівської управи, голову Полтавської повітової управи, інструктора Сумської управи, арештована в повнїм складї Нїженська Зем. управа, арештовано і вислано в Бялу голову і двох членів Бердичієвської Земської управи. Петлюра прохає про всї арешти довести до відома гетьмана і вжити заходів до найскоршого їх визволеня.

Переговори між Україною і Росією.

КИЇВ, 4. червня 1918. Українсько-російські мирові переговори у війсковій місії не довели ще до згоди що-до демаркаційної лїнїї. Поодинокі точки сих питань передано тром мішаним комісіям. Найбільшу трудність представляють дві точки, які відносять ся до умов в справі подорожи в области одної держави до другої.

Україна обстоює за домаганєм, щоби Українцям, які вертають з Великоросії, не відбирали їх майна на границї. Раковський відкинув се домаганє і не згодив ся на нїякі виїмки для Українцїв від загальних постанов що до подорожий.

Професори-русифікатори підносять голову.

КИЇВ, 30 мая 1918. Об'єднаний совіт студентських депутатів всїх вищих київських шкіл приняв постанову, в якій протестує проти зневаги делєґатським професорським зїздом домагань українського народу на вищі національні школи і рахує її не компетентними в питаннях розвитку української культури.

Ратифікація мира з Україною Австро-Угорщиною запевнена.

ВІДЕНЬ, 4 червня 1918. Український посол у Відни Андрій Яковлїв сказав до віденського кореспондента дневника "Az Ujsag" ось що: їду завтра до Київа одначе ся подорож нe має нїчого спільного з відкликанєм, але противно піднята в цїли зложеня звіту мойому правительству про цїлий ряд важних біжучих cпpaв. На першім містї стоїть справа ратифікації мирового договору з Україною. Тепер можна сказати, що усунено перешкоди, які стоять сьому на дорозї. Формальна ратифікація мирового договору між австро-угорською монархією і Україною має відбути ся в слїдуючім тижни. Дуже важним є се, що справу трактованя інтернованих, евакуованих і конфінованих українських горожан оконечно управильнено. Що йно одержав я від мінїстерства заграничних справ повідомленє, що усї евакуовані і конфіновані Українцї можуть вернути до своєї вітчини, як мають средства до подорожи домів. Тепер ведуть ся переговори що до тих українських підданих, які не мають потрібних средств.

Білоруська конституанта.

КИЇВ, 4. мая 1918. Білоруська конституанта має бути скликана на день 1. грудня. Правительство порішило вислати дипльоматичних заступників до держав почвірного союза.

Дїло