Страйк урядників українських мінїстерств.
ЛЬВІВ, 3. червня 1918. Ми вже доносили про напруженє, яке панує між українським персоналом українських мінїстерств і теперішними мінїстрами та шефами віддїлів.
Щоби могти вести свобідно свою протиукраїнську і протидемократичну полїтику, мінїстри старають ся усувати дотеперішний персонал і заступити його урядниками царського режіму.
Найрадикальнїйше в сїй справі поступило мінїстерство земельних справ, яке видало розпорядок про усуненє всїх урядників, занятих як у Київі в самім мінїстерстві, так і на провінції в урядах, підчинених мінїстерству, — разом над 500 людий. Київські українські ґазети згідно стверджують, що се зарядженє має чисто полїтичний характер: мінїстерство хоче таким чином позбути ся демократичних українських елєментів з державної служби.
Мабуть сей розпорядок був причиною, що в усїх мінїстерствах вибух страйк урядничого персоналу.
Близших відомостий про страйк поки-що не маємо, бо в київських українських ґазетах всї статї й відомости про се сконфісковані, так що можна орієнтуватися тільки по сконфіскованих написах.
Україна і Донщина.
КИЇВ, 1. червня. (Ткб.) Донська делєґація передала гетьманови свої повновласти. Вона стремить до того, щоби її признали осередні держави, аби вона могла розпочати офіціяльні переговори з українським правительством.
Нові українські амбасадори.
КИЇВ, 31. мая 1918. З певних жерел повідомляють, що українським послом у Відни має бути іменований відомий український публїцист і історик Вячеслав Липинський; в Швайцарії — бувший мінїстер заграничних справ у кабінетї Винниченка, Олександер Шульгин (с.ф.); в Болгарії — проф. Ганицький (с. ф.)
Орґанїзація козацтва на Українї.
ВІДЕНЬ, 1. червня 1918. Гетьман Скоропадський поручив мінїстрови війни утворити негайно козацьку раду для випрацьованя статуту для орґанїзації козацтва на Українї, яке при будованю державного орґанїзму і війска моглоб повнити певну і пожиточну службу. Цїлию гетьмана є створенє великої козацької України і українського національного війска.
Дїло
04.06.1918
