ми вже вчера подали коротшу звістку, а нинї подаємо ширше.
Як уже було сказано, на віче прибуло около 500 осіб, селян з повітів коломийского, снятиньского, городеньского, товмацкого і по-трохи з косівского. З интеліґенції явили ся знани личности фракції радикальної, а священика не було анї одного. Від ц. к. староства був концептовий практикант Северин Хшоншчевскій.
Межи годиною 11-ою а 12-ою відкрив віче д-р Сев. Данилович в имени комітету вічевого. Він повитав зібраних, візвав их, щоби однодушно ухвалили резолюції на прінципі радикальних змін, відчитав точки проґрами віча і візвав вибрати презідію віча.
На внесенє п. Ил. Гарасимовича вибрано предсїдателем д-pa Даниловича, заступниками пп. Ивана Кузика з Карлова і Щ. Творовского з Станиславова, а до екзекутивного комітету для переведеня ухвал віча пп. д-ра Даниловича, Мих. Павлика, Кирила Трильовского, Сандуляка з Карлова, Бородайкевича з Бортник, Творовского і Веретюка. На секретарів віча покликано пп. Мартовича і Дорундяка.
Насамперед обговорювано справу реформи громадскої. Сел. Тимощук з Корнича промовив за тим, щоби раду і начальника громадского вибирати не на шість але на три роки; дальше, щоби начальника вибирала не рада громадска з межи себе, але цїла громада [як в соймовій комісії для реформи громадскої вносив поc. Телишевскій], і щоби начальник що року складав рахунки громад. — Сандуляк з Карлова промовляв насамперед за тим, щоби на начальників громад і до ради громадскої вибирати не кого-будь, але людей світлих, а щоби се удало ся, повинні по громадах перед усякими виборами люде зійтись на віче і обрадитись. У гідного начальника громади буде й писар гідний та й буде згода і лад в громадї. Потім Сандуляк говорив о наміреній польскою більшостію сойму реформі громадскій через заводженє окружних начальників. "Таким накиненим начальникам окружним — казав бесїдник — нинїшні начальники громад були би поліціянтами! То страшне пониженє і покривдженє селян — і тому нещастю селяньство мусить завчасу запобігати. Конституція нехай буде для всїх однакова, нехай будуть однакові тягари і права. А того нинї нема. На нас кажуть, що ми дозріли лише до тягарів, але не до прав. Опікуньства ми на потребуймо!" — П. Гарасимович, обговорюючи намірену реформу громадску, за причину лиха по громадах поклав лиху ординацію виборчу, отже треба такої зміни, щоби скасувати круги виборчі і щоби цїла громада вибирала раду громадску і війта, а дальше, щоби громада мала право війта скинути і щоби в дуже важних справах громадских рішала не рада, але цїла громада. I ординацію виборчу до ради повітової треба змінити так, щоби радних повітових вибирали громади. Наконець бесїдник перейшов до обшарів двірских і представивши, що они не поносять тих тягарів, що громади, внїс, щоби обшари двірскі скасувати т. є. включити их до громад. — П. Трильовскій забравши слово рівно-ж для обговореня наміреної польскою більшостію сойму реформи громадскої, розібрав проєкт посла Рутовского і комісійні резолюції посла Пілята, виказав, що селяне в соймі мають дуже мало своїх заступників, а прочі посли не дбають о интереси селяньства, то з кастового интересу хотять робити дрібні "ради повітові". При тім не йде панам о интеліґентні сили, але о то, щоби ще більше взяти громади в руки. Они боять ся загального голосованя, котре мусить наступити, то перед тим хотять ще ухвалити собі таку реформу. Але громади, селяне, мусять против такої реформи запротестувати петиціями до сойму, а натомість петиціями жадати: щоби раду громадску і війта а так само і раду повітову вибирали громади лиш на три роки без кругів і курій; щоби у важнїйших справах громадских рішала цїла громада і щоби обшари двірскі включити до громад. — По промовах ще селян Запаренюка і Федюка, котрі висказувались против непрошеної опіки, бо нарід уже дозрілий, — віче ухвалило предложені бесїдниками резолюції. Дальше приняло віче зреферовані п. Трильовским резолюції в тім напрямі, щоби громади наглядали дїланє рад громадских і війтів.
Потім д-р Данилович реферував о справі конкуренційній і покликав ся на внесенє посла д-ра Окуневского в соймі. Віче згодилось на резолюції, щоби філіяльні церкви не конкурували до матірних і щоби для адміністрацій майна приходского була вибирана парохіяльна рада. Говорено також богато о праві презенти. Сел. Сандуляк насамперед назвав кривдою для селян то, що чужі люде презентують для них священика, — громади повинні добивати ся собі права презенти, — а дальше говорив про каси церковні. — Сел. Федор Костюк з Пістиня і Василь Чернявскій з Волчковець промовляли про jura stolae, жадали унормованя тих поборів, а поки-що взивали зібраних, щоби читали Іосифиньскій патент. [Іосифиньскій патент широко описав в "Хліборобі" д-р С. Данилович.] Чернявскій в найчорнїйших красках змалював небіщика свого пароха о. Коржиньского, бувшого посла до сойму. — Вкінци ухвалено резолюції: щоби право презенти перейшло на громади; щоби філіяльні церкви не конкурували на матїрні; щоби відновити Іосифиньскій патент; щоби маєтком церкви завідували громади.
Потім при точцї про економічні відносини промовляли селяне про усякі неправди і кривди. Ол. Полюк з Стопчатова наводив, що війт забрав квіти на топливо а людям не видає. — Пушкар з Карлова нарікав на пана, на громадску раду, на війта і на раду повітову. За громадску справу о пасовиска засуджено людей на 8 днїв, а потім знов на 14. — Ф. Костюк з Пістиня жалував ся, що камера відобрала толоку. — Іос. Полян з Попільник виводив страшні річи з господарки війта. — Запаренюк рівно-ж говорив про надужитя по громадах. — Бородайкевич з Бортник а за ним ще кількох бесїдників промовляла за тим, щоби правительство викупило грунти у панів і за индемнізацію віддало селянам. — Сандуляк піднїс нерівномірний вимір податків від домів по селах і по містах і дуже скритикував розпорядки санітарних комісій по селах. О санітарних комісіях говорив і Т. Шкромюк з Шешор, розказуючи свої клопоти з війтом. — Ив. Романович почав говорити про шкоди від диких звірів, а потім перескочив на священиків, хоч священикам добре "досаджено" вже при попередній точцї проґрами. — Вкінци д-р Данилович поставив резолюції: щоби грунтовий податок заступити доходовим; щоби не виставляти грунту за що-будь на ліцитацію; щоби громада мала все першеньство при купнї грунтів.
Опісля віче ухвалило реферовану д-ром Даниловичем а підперту п. М. Павликом резолюцію о заведенє загального голосованя.
Під конець п. К. Трильовскій предложив а селяне Сандуляк, Федюк і Бородайкевич підперли резолюцію, аби селяне приставали до радикальної проґрами і матеріяльно підпирала радикальні видавництва д-ра Даниловича і Павлика.
Вкінци віче — як се ми вже вчера подали — ухвалило вислати телєґрафічно вотум признаня для посла Пернереторфера а вотум обуреня для презеса "кола" польского п. Яворского.
[Дѣло]
02.06.1893