◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

До відомости ради санітарної. Село Боратин, повіта сокальского, дуже нещастне, бо від кількох лїт навіщає єго пошесть — тиф. Приходять до села різні зарядженя в тім взглядї, а навіть 16 мая хотїв жандарм криком примусити людей, щоби стару женщину, помершу не на тиф, так просто без похорону закопали. Але нїхто не стараєсь усунути властивої причини тифу, с. є. серед села положеного ставу, а властиво багна повного смердячого болота. Тож змилуйтесь вже раз — кінчить наш дописуватель — над бідними людьми, що безрадні марно гинуть.

З Бродів пишуть нам: Дня 31 мая арештовано тут з наказу поліції львівскої, в домі лат. пароха кс. Свістерского, якогось 30-лїтного чоловіка в реверендї [нїби-священика], що прибув до Бродів і знайшов приют у кс. Свістерского перед кількома днями, кажучи, що нїби їде з Риму а хоче перебратись до Россії до вітця по гроші. Арештований виглядає нїби на жида і документів при собі не мав.

Новий департамент в краєвім видїлї. Відповідно до рішеня принятого соймом на послїдній сесії що-до будови льокальних зелїзниць коштом краю, постановив видїл краєвий поручити провізорично технічний зелїзничій реферат инжинерови видїлу краєвого Меч. Свитковскому; для повненя обовязків референта зелїзничих справ покликаний провізорично п. Лев Пашковскій.

Самоубійства. В Бродах застрілив ся коло жидівского окописка жандарм Ант. Савицкій. Причиною самоубійства була божевільность. — Послїдними днями відобрало собі житє в шулєрни в Монте-Карльо пять осіб. 38-лїтний Американець Генрі Монкс, висланий до Ніцци на лїченє збожеволїв і вистрілив собі в голову в каварни Слясія. Перед реставрацією Сен Роман застрілив ся Италіянець Юл. Масіні, котрий програв 80.000 франків. Гроші ті дав єму отець на купно грунту в Ніццї. Над морем найдено повішеного молодого чоловіка, при котрім була картка: "Становище моє знищене, я готов умерети. Єм М..." Вкінци застрілив ся в парку шулєрнї молодий патріцій медіоляньскій. Ті самоубійства так пригноблюючо вплинули на гостей, перебуваючих в Монте-Карльо, що чим скорше з-відтам виїздять. Лишають ся лише пристрастні грачі.

Селяньскій комітет з повітів ярославского і чешанівского на передвиборчім зборі своїм поставив — як доносять нинї дневники польскі кандидатом на посла до ради державної [на місце пок. ґр. Владислава Козєбродского] селянина Гриця Сапеляка з Маковиска.

Затроєнє нікотиною. Один молодий урядник почтовий в Катовицях на прускім Шлеску, Кеніґ, дістав перед кількома днями малий прищ на кінци язика. Не зважаючи на цїлком незначний біль курив він циґара і то без циґарницї. В той спосіб достала ся до рани нікотина і затроїла кров. Мимо помочи лїкарскої і мимо того, що недужому витято кусник язика не удало ся виратувати нещастного і він помер при величезних муках.

Нагорода для послів, що не йдуть за більшостію. Староческому послови Плева, що вийшов з сойму ческого підчас звістних демонстрацій молодо-Чехів, надіслали виборцї яко знак вотум недовірія, викутий з каменя модель корита, якого уживають для свиней.

Дирекція зелїзниць державних оповіщує: Перевіз сторожи огневої і прирядів на місце пожару за-для несеня помочи при пожежи на віддаленя до 50 кільометрів відбуває ся безплатно, а при поворотнім перевозї сторожи і приладів удїляє ся 50% зниженя. Припадаючі належитости треба зложити перед подорожею поворотною взглядно при надачи приладів пожарних, позаяк в противнім случаю перевіз буде зборонений. Єсли би несенє помочи відносилось до предмету, котрий становить власність ц. к. зелїзницї державної або наколи би такій був в небезпечности, тогдї має ц. к. дирекція руху власть перевозити також і назад безплатно сторожу і прилади огневі. В прінципі має перевіз відбуватись поїздами особовими або тягаровими після розкладу їзди з виключенєм поїздів поспішних. Осібні же поїзди можна вводити тілько в случаях крайної небезпечности, або єсли проволока могла би єї збільшити.

За чотири днї з Европи до Америки. В однім з анґлійских доків будує ся тепер корабель, названий Grigantic, один з найбільших, які доси вибудовано. Корабель сей будо 700 стіп довгій, 68 широкій і буде мати силу 45.000 коней. Подорож сим кораблем з Европи до Америки буде виносити лише 100 годин, т. є. чотири днї.

Дѣло