◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Мирові переговори між Україною і Росією.

КИЇВ, 25. мая 1918. На нинїшнім засїданю голова російської делєґації Раковський відчитав отсю заяву про юридичну природу Російської соціялїстичної Федералїстичної Совітської Републїки:

На засїданю мирової конференції 27. травня од імени російської делєґації я заявив згоду, щоб запобігти непорозумінням у дальших переговорах, резюмувати на письмі сказане мною в цьому засїданнї про юридичну природу Совітської Републїки. На підтвердження цього я вношу від імени російської мирової делєґації таку деклярацію:

Російська соц. федералїстична Республїка є єдиною державою, що включає в себе території всїх совітів робітників і селян. Місцеві, повітові, губернські і краєві совіти є незалежними в области внутрішнього урядовання і в усїх справах, котрі стосують ся до усїєї федерації в її цїлому.

Відносно инших держав Російська федеративна Совітська Республїка репрезентуєть ся своєю центральною впастю, котра єдино правосильна входити в обовязкові стосунки міжнародного характеру, що до територіяльних, економічних і інших інтересів усієї федерації. Таким чином субєктом міжнароднього права є соціалїстична федералїстична Совітська Республїка в цїлому.

В такому розумінні, як я вже зауважив учора, Республїка доси виступала й надалі буде виступате в области міжнародних стосунків, що підтверджуєть ся Берестейським мировим договором між Росією з одного боку й Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, та Туреччиною з другого, а також мировим договором між Україною й осередніми державами.

Як така, Російська соціалістична федеративна Республїка вступала до цього часу і в зносини з Українською Народньою Республїкою і з Українською Державою.

Умови перемиря.

Після цієї заяви голова української делєґації С. Шелухин заявляє:

Згідно з постановою української мирової делєґації я маю честь оголосити ті умови, при виконанню яких можна буде приступити до переговорів про перемирря.

1) Совітське військо повинно негайно відійти за демаркаційну лїнїю, визначену для них на прикладеній при цьому мапі. Нїмецько-українське військо розташуєть ся так само за демаркаційною лїнїєю, визначеною на тій самій мапі.

2) Всїм Українцям і громадянам Української Держави за дозволом їм правительства України совітське правительство повинно дати повну волю переїхати з Росії на Україну з усїм їх майном і допомогти в тїм перевозовими засобами.

3) Вагони та паровози, взяті на Українї й перегнані з неї, повинні бути негайно і не далї, як на протязї двох тижнїв, повернені Українї й доставлені на її територію до рук українського правительства.

4) Українське правительство на підставах взаємности заводить своїх представників для захисту інтересів Українцїв в Російській Совітській Републїцї.

Російська відповідь.

У відповідь на се Раковський заявив:

Вислухавши цї умови, ми йдемо їм на зустріч, бо вони стоять на цїлком дїловому ґрунтї. Прошу тільки дати змогу нашій делєґації обговорити їх.

Далї Раковський спинюєть ся на деяких подробицях.

Йому підповів Шелухін, висловлюючи вдоволенє, що переговори стають на добрий плян.

Після цього С. Шелухін оповістив перерву, котра тревала більше години. Підчас цїєї перерви російська делєґація відбула нараду з приводу призначеної Українською делєґацією демаркаційної лїнїї.

Чи буде скликаний парлямент.

ЛЬВІВ, 31. мая 1918. У віденських полїтичних кругах оцїнюють кориснїйше теперішне парляментарне положенє. Ворожі настрої у Чехів, викликані розпорядком про округи, імовірно зменшили ся. Так бодай впевнює "Neue Fr. Presse", яка бачить вже зворот в чеській полїтицї в напрямі поміркованости, який виявляєть ся між иншим тим, що впливи д-ра Крамаржа значно зменшили ся, а до керми приходять помірковані полїтики.

Поки-що певною основою парляментарної більшости являють ся христіянські суспільники і нїмецький національний союз. Правительственні круги все ще надїють ся на співучасть в більшости Українцїв і Поляків. Українців тому, що вони — мовляв — після берестейського мира стали більш примиримі. З Поляками саме ведуть ся переговори, опісля прийде черга на Українцїв. Нїмецькі партії виробили плятформу, на якій мала би довершитись українсько-польська угода. Зміст нїмецьких предложень поки-що невідомий.

Клємансо про воєнне положенє.

БЕРН ШВ. 30. мая (Ткб.). "Echo da Paris" доносить, що Клємансо давав вчера послам в коритарах Палати послів детайлї про битву над Есною. Вважає він сю битву диверзією, а не головним наступом. Париські дневники займають ся майже виключно битвою і признають успіхи Нїмцїв. Аж до приверненя стану рівноваги виставлені на небезпеку Reims і Soissons. Нїмцї вбили клин у француський фронт надалеко від столицї. Одначе не належить непокоїти ся, бо про вислїд боротьби не рішає перший день.

Українська соц.-дем. партія за державну самостійність України.

ЛЬВІВ 31. мая 1918. Українська соціяльно-демократична робітнича партія на своїм 5-ім конґресї, який відбув ся в Київі вже по переворотї, ухвалила між ин. отсю резолюцію:

Зважаючи на те, що:

1) Інтереси розвитку продукційних сил на Українї і звязаного з цим розвитку клясової боротьби пролєтаріяту перебувають в непримиримому противоріччі з імперіялїстичними тенденціями російської буржуазії;

2) що боротьба російських большевиків з українською демократією показала, що й російський пролєтаріят не зміг ще й досї увільнити ся від впливів імперіялїзму російської буржуазії і в свойому походї на Україну був лише слїпим снаряддям в її руках;

3) що таким чином в сучасній Росії не має жадного клясу на допомогу котрого в боротьбі за національно-полїтичну волю міг би cпoдївати ся український пролєтаріят і цїла українська демократія;

4) що при даних умовинах гасло федерації підносить ся передовсїм як шлях до реставрації "Єдиної, недїлимої Росії" і найбільше в тому заінтересованими поміщицькими і буржуазними колами.

V конґрес У.C-Д.P.П. вважає, що при даних умовинах лише одстоювання цїлковитої самостійности України може дати як Українї в цїлому так і українському пролєтаріятові з окрема максімальне забезпечення їх вільного національно-культурного і соціяльно-екомічного розвитку.

Разом з тим V конґрес У.С-Д.Р.П. вважає необхідним при сучасних умовинах, які складались на Українї і в Росії, провадити рішучу боротьбу з гаслом федерації з Росією, як з гаслом направленим проти української революції і проти інтересів українського пролєтаріяту.

З італїйського боєвища.

ВІДЕНЬ, 30. мая (Ткб.) Урядово.

Бої в области Тоналє ведуть ся далї. Також в области Адамельо скріплений огонь ворожої артилєрії. Кілька ворожих наступів на наші становища на південь від ледівця Пресена відбито. Ворожий стежний випад через Піяву на південь від Ст. Дона не вдав ся.

Дїло