◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Росія і Україна.

Мир за всяку цїну.

ВІДЕНЬ, 28. мая 1918. З Київа доносять: Від московського совітського правительства наспіла іскрова телєґрама до російської делєґації, в якій взивається її виключити за всяку цїну мир з Україною.

Нововибраний київський митрополит.

ЛЬВІВ 29. мая 1918. Як ми вже доносили, в недїлю 19. с. м. на епархіальнім з’їздї в Київі вибрано київським митрополитом Антонія, епископа харківського, перед тим волинського.

В "Новій Раді" з 21. с. м. дає С. Єфремів ось-яку характеристику нововибраного митрополита:

"Обрано людину, що раз у раз ворожим дихала духом проти українства, що вславилась своєю реакційною дїяльністю з-першу в одній, потім і в другій українській епархії, що розгромила колись навіть такий скромний притулок незалежної богословської думки, як київська академія; що неситим поглядала оком на сусїдню Галичину й давала у себе захисток зрадникам рідного народу: що зробила собі репутацію найзапеклїйшого обрусителя та реакціонера. Одно слово — обрано Антонія Храповицького, з імям якого звязано таку блискучу сторінку в боротьбі в українством і поступом, як почаєвські видання, робота усяких Іліодорів, навіть торішня заборона читати по українському євангелію".

Про причини такого вибору читаємо в "Новій Радї" з 24. с. м.:

"Несподїваний переворот полїтичний, що начеб-то не викличе міцного протесту; дуже гостро виявлена зневага до українського парляменту; арешт мінїстрів на підставі хоч документально й не доведених, але досить сензаційних причин: грамота гетьмана; кадетсько-октябристське, замісць українського, мінїстерство; чутки в чорносотенних кругах про недалеку перемогу самодержавія на Московщинї, (сконфісковано 1 рядок) взагалї — всякі чутки та таємничі перекази на вухо, нїби не дуже далекі і від обєктивних фактів: надїї на великі та багаті милості, якими може оперувати відновлений московський автократизм, нарештї — безглузді, безпідставні погрози унїєю од людей, що свідомо спекулюють на темнотї слухачів, — усе це спричинилось і до вибору Антонія і до ворожого одношення до автокефалії української церкви".

В кінцї на основі інформацій, які ми одержали з Київа, подамо, що там панує переконанє, що всеукраїнський церковний собор, який має зібрати ся, усуне Антонія і вибере митрополитом свідомого Українця. Сей собор має проголосити також автокефалію української православної церкви.

Справа Бесарабії.

ВІДЕНЬ, 27. мач 1918.Берлїнська "Vossische Zeitung" приносить отсю телєґраму зі Софії з д. 24. мая.

Віцепрезидент грецького парляменту д-р Паше мав розмову в одним з редакторів "Утра", в якій сказав, що він прибув до Болгарії, щоби тут навязати основні зносини зі всїми відповідними факторами. В Нїмеччинї дуже добре оцїнюють заслуги Болгарії й надто високо цїнять союз з нею, щоби не числити ся вповнї з управненими домаганями Болгарії. Що тикаєть ся бесарабського питаня, то воно дізнає ще основних змін.

Нові нїмецько-російські переговори.

МОСКВА, 28. мая (Аґ. Ткб.) Народнїй комісаріят для заграничних справ передав нїмецькому послови ноту, в якій предкладає Москву як осїдок спеціяльної комісії для управильненя деяких точок, які вийшли з берестейського договору. Нота предкладає полагодженє отсих справ:

1) Положенє на Кавказї, де великі маси не бажають собі відлученя від російського державного союза.

2) Положенє на Криму, де більшість населеня стоїть по сторонї совітського правительства.

3) Поведенє границь, застережене в мировім договорі і питанє про часові права Нїмеччини тримати свої залоги.

4) Полїтичне положенє в Естонїї і Лївонії, які можуть бути тільки часово обсаджені Нїмеччиною.

5) Справа воєнних полонених.

6) Головні питаня господарських відносин між Нїмеччиною і Росією.

Італїйська офензива.

ВІДЕНЬ, 28. мая (Ткб). Урядово. Боєва дїяльність в области Тоналє вчера ослабла. Повторені спроби Італїйцїв вдерли ся далї в наші становища, ударемнено. Часть нашого матеріялу, вбудованого в ледовець Пресена попала в руки неприятеля.

Сильні стежні випади на південь від Капо-Сілє поперті нагальним огнем артилєрії і віддали Італїйцям в посїданє часть наших передних лїнїй, які не мають сущного значіня.

Воздушна почта Париж-Льондон.

По донесеням дневника "Journal" заведено постійну воздушну комунїкацію між Парижом і Льондоном.

Дїло