В зїздї фільольоґов і педаґоґів у Відни брало участь з Галичини звиж 40 професорів. На принятю у міністра просвіти представлені були цїсареви: д-р Бобжиньскій, инспектор краєвий Ив. Левицкій, проф. д-р Моравскій, д-р Теоф. Ґерстман і д-р Цвиклиньскій. Третій загальний збір розпочав ся відчитанєм надісланих з різних сторін світа телєґрам. Ухвалено також вислати телєґраму до проф. Момзена. Відтак виголосив д-р Еріх Шмід річ о рукописях "Ксеній" Ґетого і Шіллєра. Другій відчит мав д-р Ом. Райх про "квестію микеньску" а проф. д-р Уліґ говорив о "небезпечностях і задачах науки клясичної в теперішности". На засїданях поодиноких секцій виголошено також около 30 відчитів. — На послїднім засїданю відчитано на початку телєґрами від Момзена і цїсаря Вільгельма, по чім проф. Конце здав справу з дїяльности секції археольоґічної. На внесенє совітника Еґґер-Мельвальда ухвалено устроїти найблизшій зїзд в роцї 1895 в Кольонії. Першим презідентом сего конґресу вибрано директора Еґера з Кольонії, а другим тайного совітника Бухелєра з Бон. Збори пращав першій проф. Еґґep, відтак дякував д-р Цвиклиньскій именем галицких фільольоґів за запросини. Промавляли ще проф. Майкснер з Загреба (по латинї), проф. Квичала з Праги, проф. Христ з Монахії, Єґер і проф. Гартель, котрий закрив збори.
Вечером в першій день Зелених свят т. є. 28 с. м. навістив села Лани і Лапаївку в повітї каменецкім хмаролом і настала така злива, якої люде не памятають. Вода гнала через поля цїлими ріками. Озимина переважно виложена і виглядає як-би привалкована, тож і нема надїї, щоби піднесла ся. На пасовисках потворили ся стави, так що не було де попасти товару. Пізнїйші засїви весняні, як просо і гречку, позносило і треба буде их переорювати. Часть бужних сїножатей уже під водою а що вода ще нинї т. є. третього дня прибуває то можна бояти ся, що всї найкрасші сїножати будуть затоплені. О скілько відомо, сей хмаролом не навістив инчих сел в околици.
Пожари лїсів. Дня 16 н. ст. мая перед полуднем повстав огонь в лїсї Ф. Моравского коло Грушева, в повітї яворівскім, і знищив на 60 мopґax всяке ломаче та пообпалював кору на деревах. Того самого дня в тім же повітї в Тростянци вибух також огонь в лїсї А. Шимановского. Огонь обіймав 50 моргів. Шкода в обох випадках не велика.
Самоубійство. Жена пок. Никодима Сабатовича, урядника адміністрації податкової у Львові, котрий, як ми вчера донесли, помер нагло на удар серцевий перед кількома днями в бюрі, відобрала собі вчера житє трема вистрілами з револьверу на кладовищи Личаківскім, з жалю по утратї мужа.
Крадїж в костелї. Оногди в лат. архикатедральнім костелї у Львові розбив якійсь невислїджений злочинець скарбону і забрав з неї зложені там гроші.
Отроєнє. З Бурштина доносять, цїла родина Ліпи Кімля, зложена з 7 осіб, занедужала дня 28 н. ст. мая серед познак затроєня. Пять осіб померло вчера, а дві доходять. Кажуть, що Кімель, удержуючій склеп корінний, положив на мішку з мукою, котрої уживав до шабасового печива, отрую на миши і в той спосіб затроїв муку.
Самоубійство ученика. У Відни застрілив ся 14-лїтний ученик 6-ої кляси школи евангелицкої, Оттон Гаґендорф, син властителя дому. Яко причину самоубійства подав знущанє з сторони учителїв.
Катастрофа в сераю. Турецкій султан приказав защепити віспу 167 женщинам в своїм сераю. Зі щiплeниx померло дванацять на закаженє крови. Не звістно чи се наступило з вини лїкаря, що щіпив непридатною лімфою, чи в наслїдок невідповідного поведеня одалісок.
Дрібні віcти. Дня 30 н. ст. мая відбулось вінчанє д-ра Михайла Дорундяка з п-ю Е. Окуневскою, донькою пароха в Яворові, пов. косівского.
Дѣло
31.05.1893