◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

Нїмецький проєкт аґрарної реформи на Українї.

 

ЛЬВІВ, 28. мая 1918. Київські дневники доносять, що до українського мінїстерства земельних справ внесено проєкт аґрарної реформи, переданий туди нїмецьким послом бар. Муммом. Після постанов того пpoєкту мала би аґрарна реформа на Українї обмимати три точки: 1) Щоб земельна власність була подїлена на простих і справедливих основах, 2) щоб її переведенє дало українській державі богаті грошеві засоби, 3) щоб грошеві знаки, що є в руках селян в особливо великій скількости, повернути в загальний оборот.

 

Предложенє задержує принцип приватної власности. Селяни могли-би набувати землю в дотеперішній правній формі, сeб-тo нотаріяльними актами. Велика земельна власність буде задержана з економічних причин (для годівлї цукрових бураків, вдержуваня взірцевих господарств).

 

Селяни мають набувати землю по приступним цїнам, які будуть установляти ся правительством в кождім окремім случаю відповідно до положеня і якости землї, при чім для мінїмальних пайок буде означена обмежена цїна.

 

Гроші за землю будуть вплачувані селянами до державних кас, які будуть оставати під управою мінїстра скарбу. З тих заплат будуть одержувати давні власники землї цїну купна на основі окремих настанов. Якусь частину н. пр. четверту часть цїни купна одержували би вони готівкою, прочу часть в облїґаціях, які випускались би окремим земельним банком. Той банк давав би безземельним селянам сїльським робітникам кредити на купно землї. Вплати за землю, на які видано облїґації, будуть віддані до розпорядимости правительства для сїльських господарських і культурних цїлий (мелїорації, дороги, народні школи, шпиталї).

 

Часть того самого фонду була би обернена на управильненє валютних відносин з осередними державами, які в заміну дали-би до розпорядимости українського правительства свої цїнности в своїх кредитових заведенях. Таким способом Україна могла би утворити основи для свого емісійного банку.

 

Лївонія і Естонїя відривають ся від Росії.

 

Проломанє берестейського мира.

 

ЛЬВІВ, 28. мая 1918. Бюро Вольфа доносить: Дня 13 с. м. барон Долїнґгауфен, як провідник лївонсько-естонської депутації, фон Стрик, як заступник Лївонії і фон Брайєрн як заступник Естонїї звернули ся до державного канцлєра з просьбою передати тутешному уповновласненому заступникови російської републики п. Йоффе заяву про незалежність Лївонїї і Естонії. Йоффе відказав ся приняти сю заяву безпосередно з рук згаданих панів і заявив се готовим приняти грамоту, коли її передасть уряд для заграничних справ. Державний канцлєр сповнив просьбу заступників Лївонїї і Естонїї і казав переслати до п. Йоффе заяву незалежности через заграничний ypяд. В сїй заяві до правительства російської соціялїстичної федеративної совітської републики в Москві вказуєть ся на рішенє лївонських і естонських краєвих зборів з дня 9. і 10 с. м. в Ревали і Ризї й говорить ся, що населенє Лївонії і Естонїї через заяву його заступнивів зробило ужиток з права означати свобідно свою долю і відірвало ся від Росії.

 

Віденська "Аrbеiter Ztg." називає сю заяву представників Лївонії і Естонїї і становище Нїмеччини в сїй справі проломанєм берестейського мира і пише:

 

"Заява лицарів і станів є очевидно актом революційним, або як се у нас звичайно говорить ся, актом "державної зради". Люди, які на основі обовязуючого міжнародного права є російськими горожанами, рішають прецїнь відірвати свій край від держави, до якої він належить. Але нїмецьке правительство, якому лихі люди закидають, що воно всюди підпирає контрреволюцію, годить ся на сей революційний поступок. Воно підпирає відірванє Естонїї і Лївонїї від Росії, хоч воно ще перед кількома тижнями підписало договір, на основі якого Естонїя і Лївонїя лишили ся складовою частию Росії".

 

Обстріл Парижа

 

ПАРИЖ, 27. мая. (Авас). Сьогодня рано зачало ся знова острілюванє Парижа далекострільною гарматою.

 

Наступи Італїйцїв.

 

ВІДЕНЬ, 27 мая (Ткб). Урядово: В звязку з стежною виправою дня 25. с. м. Італїйцї пішли до наступу кількома баталїонами альпінів, при помочи найтяжшого артилєрійського і мінового огня і вдарили на наші становища на південь від просмику Тоналє. Малу часть наших становищ пoсyнено дещо в зад, почім дальше посуванє неприятеля здержане.

 

Нїмецька офензива на Заходї.

 

БЕРЛЇН, 27. мая. (Вольф.) Урядово: На південний захід від Meterne в успішній розвідцї полонено Анґлїйцїв. Дїяльність артилєрії віджила на фронтах аж в полудневих годинах. Ворожа артилєрія була дїяльна головно в области Кеммель, на північнім березї Lys, між Arras І Albert і над западнім березї Аври. Стежна дїяльність була значна.

 

Вечером: На боєвищах у Фляндрії, над Lys, по обох боках Сомми і над Аврою гарматні бої загострили ся. На південь від Ляон ведеть ся від рана боротьба за Chеmin des Damer. Війска нїмецького наступника престолу здобули приступом сей гірський хребет і находять ся в боротьбі над рікою Аlemе.

 

Дїло

 

29.05.1918

До теми