◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Мирові переговори між Україною і Росією.

ЛЬВІВ, 27. мая 1918. Як на одну з прояв зміни курсу в Київі вказують також на те, що президентом української мирової делєґації для мирових переговорів з Росією іменовано визначного українського дїяча, члена партії соціялїстів-федералїстів Сергій Шелукіна, мінїстра судівництва в кабінетї Голубовича.

Президентом російської делєґації є відомий в соціялїстичнім руху румунський соц.-дем. провідник д-р Раковський.

Про самі переговори маємо вісти з засїдань 23 і 24. с. м. Оба сї засїданя були присвячені дебатї над повновластями делєґацій.

Президент української делєґації Шелухін закинув російській делєґації, що в її повновласти не означено, який саме договір — мир чи перемирє — має право вона заключити, а також не зазначено, від імени яких складових частий "російської соціялїстичної федеративної совітської републики" виступає делєґація; ceй другий закид мотивуєть ся тим, що "федеративна република" значить: зложена з окремих держав, які творять федерацію, отже сї держави повинні бути вичислені.

З російської сторони закинено знов повновласти української делєґацїї, що на нїй нема підпису голови держави. В гетьманській грамотї говорить ся, що "гетьман є висший керовник усїми зносинами української держави з чужоземними державами", отже на повновласти повинен бути підпис гетьмана.

По закінченю дебати Шелухін заявив, що українська делєґaцiя в справі повновласти російської делєґації рішила, що вона визнає можливим вести розмови з російською делєґацією, підготовляти матеріяли, але до часу представленя належних уповажнень офіціяльних переговорів не вести. Що-до справи про окремі держави російської федерації українська делєґація просить російську делєґацію подати писане поясненє їx розуміня федеративної держави.

При кінцї засїданя обі делєґації погоджують ся розпочати на слїдуючім засїданю обговорювати справу з перемирєм.

Слїдуюче засїданє назначено на 25. с. м.

Чорноморська фльота в нїмецьких руках.

БЕРЛЇН, 24. мая 1918. З Севастополя доносять до "Vossiche Zeitung": Цїла чорноморська фльота аж до двох великих боєвих кораблїв і кількох торпедовцїв находить ся в нїмецьких руках. Матрозiв розоружено і відіслано всїх до Росії. В корабельних заводах попала в нїмецькі руки ще необчислена добича. Заводи є неушкоджені і повні ріжного рода запасів, так, що деякі ушкоджені кораблї можна легко направити. Також многі пepевoзoві кораблї мають великі запаси. Побоюванє Анґлїйцїв, що здобутє Севастополя може потягнути за собою зміну положеня на Середземнім мори, можуть здїйснити ся.

Переговори правительства з Поляками.

ЛЬВІВ 27. мая 1918. Бар. Буріян почав заповіджені здавна переговори з Поляками. Конференція мінїстра заграничних справ з президією польського кола доторкає тільки загальних полїтичних питань. Поляки домагали ся передовсїм забезпеченя границь польського королївства на заходї та бажаної ними розвязки холмської справи. Заява мінїстра заграничних справ не містила нїяких приречень, коли вірити дневникарським донесеням. Що йно після свого повороту з Берлїна, де бар. Буріян буде вести дальші переговори з нїмецьким правительством про австро-нїмецький союз, має мінїстер заграничних справ дати Полякам конкретну відповідь.

Поки що польські полїтики ведуть переговори з нїмецькими послами про свою участь в парляментарній більшости. Вони домагають ся від Нїмцїв попертя своїх жадань і сподїють ся його одержати. Тільки Нїмцї закидують Полякам, що посли Тетмаєр і Вітос взяли участь в недавнім чеськім національнім святі та хотять, щоби польське коло висловило ся рішучо в справі свого становища супроти чеських і південно-славянських змагань. Переговори довели імовірно до того, що Поляки згодили ся до часу, коли будуть порішені поодинокі їх домаганя, голосувати за державними конечностями. Коли би Поляки покинули своє опозиційне становище, з кінцем ще ceгo місяця була би скликана делєґаційна комісія для заграничних справ.

Ірийцї під американським стягом.

ГАОҐА 25. мая 1918. З Льондону доносять, що справа війскової служби в Ірляндії вступила в нову фазу. Ірийцї рішені показати, що вони не є трусами й що вони хотять брати участь у світовій війнї, одначе під американським стягом. Boни звернули ся вже в тій справі до американських вербункових офіцирів, але сї не могли їм дати відповіди і звернули ся до правительcтва в Льондонї і Вашингтонї. До тепер справи ще не рішено. Правдоподібно прийде до компромісу, бо се є найлїпша дорога вдержати ірийського рекрута, не викликуючи в краю кровавої революції, яка ще більше утруднялаб війскове положенє.

Бої між війсками гетьмана і Центральної Ради.

Безпідставна поголоска

ЛЬВІВ, 27. мая 1918. Віденські дневники з 25. с. м. принесли з Льондону під датою 24. с. м. отсю відомість:

Paйтер доносить з Москви, що Центральна Рада змобілїзувала і сконцентрувала всї свої сили й облягає вже мешканє гетьмана Скоропадського, який має бути важко ранений.

До сеї відомости додає "Die Zeit": Як довідуємо ся з компетентної сторони, в віденських міродатних кругах про такі події на Українї нїчого не відомо і по всякій правдоподібности анґлїйське донесенє є безосновне.

Bід себе додамо, що в київських дневниках, які маємо аж до 25. с. м. включно, нема також нїчого, що потверджувало би анґлїйське донесенє.

Дїло