На небосклонї еманципованих жінок залягла страшна хмара в поставі широченної криноліни і тьмою ослонила більшу частину жіночого світа. Повіяло сумом на них, судороги остраху потрясли цїлим орґанізмом — се не жарт! Погане марево, ся недоладна криноліна, та язя та... ну, дивіть ся, она хоче виперти нинї з жіночого шматяного репертуару найкрасшу силу, котра робить жінку жінкою. І чим-же остануть жінки, коли видре ся у них той крій, що зачеркує наглядно контури жіночої принади? Гадаєте: спочинуть на жінках очи мужчин, скоро жінки зодягнуть криноліни? Ах, що за бридь! Але-ж нї! неможливо! жінки не дадуть себе стероризувати, а коли не побють кочергою тої премудрої дами, що перша сего року важила ся вбрати криноліну в Лондонї, то бодай... Нї, нї, цитьте! Криноліна має за собою один факт дуже поганий з минувшости. Було се в 1850-тих роках. Хідником по улици йшла вистроєна панї, в широченній кринолінї і загородила перехід другим людям. Прийшов поліцай і арештував єї. Справа оперла ся о суд. Судья не міг вправдї покликувати ся на параґрафи кодексу, бо законодавцї не передвидїли такого злочину, отже він опер ся лише на зізнанях свідків і засудив властительку криноліни на 3 золоті кари за умисне спиненє комунікації на хідниках. Се повинно послужити арґументом і нашим жінкам в протестї против введеня криноліни.
Дѣло
25.05.1893