◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Буковиньскій видїл краєвий, як пишуть з Черновець, має небавом внести до правительства меморіял, де виступить рішучо против насиланя на Буковину польских урядників і пpoтив лученя сего краю в деяких инстанціях з Галичиною.

Нешанованє руских свят властями. Від Щирця пишуть нам: "В якійсь маловажній справі пашпортовій візвав ветеринарь ц. к. львівского староства богато війтів з околицї для поясненя дрібниць до Щирця на сам день Вознесенія т. є. на 18 н. ст. мая. Так шанують власти рускі свята!

Дирекція вистави краєвої повідомляє, щоби всї особи приватні і институції, котрі ще тепер зголошують ся о місця на павільони, зволили найдальше до 20 червня с. р. подати точні розміри потрібного им місця і рішучо се місце замовили.

Огнї. В Добрусінї, повіта жовківского, згоріла церков в суботу дня 20 н. ст. мая о 12-ій годинї в полудне. Причиною пожару була имовірно неосторожність, бо не згашено світла з ранїшної відправи. Огонь обіймив середину і баню, розширив ся за кілька хвиль на внї і заки можна було погадати о якім небудь ратунку, стояла цїла церков в полуміни. За церквою пійшла дзвінниця з дзвонами і чотири будинки економічні на приходстві. Вітер дув з заходу і кидав цїлі снопи искор, вугля, соломи на найблизші хати, так що за три години згоріло до крихти крім церкви, дзвінницї і парохіяльних будинків, шість селяньских загород а то: 5 хат, 14 стоділ і шоп та 10 стаєн. При ратунку визначила ся взагалї интеліґенція прибувша з сусїдних сїл і з Жовкви як також жандармерія, сторожа охотнича з Жовкви та начальник стації зелїзничої з Добрусина з сикавкою. Навіть дочка одного з сусїдних священиків працювала коло сикавки кілька годин в пекольнім горячи. Вкінци полив ся дощ, вітер устав і по пів годинї було пожарище загашене. — Церков була асекурована враз з дзвінницею і приборами церковними на 10.500 зр. в "Славії". Всї загороди селяньскі були також асекуровані, але в товаристві краківскім. Шкода селян може виносити около 6.000 зр.

З побуту руских владик у Відни підчас переїзду до Риму пишуть до "Галичанина", що Впреосв. митрополит приймав в понедїлок молодого православного священика Россії Николая Ал. Толстого і розмовляв з ним цїлу годину: "Митрополит [пише кореспондент "Гал—на"] дуже жалїв, що в галицко-рускій обряд вкрало ся богато латинізмів, що стає Галичанам на перешкодї в важній справі приверненя єдиньства св. Христовій церкви, до чого их призначили римскі папи, але при тім висказав надїю, що за єго впливом в Римі богато змінить ся на лучше". — Петрового гроша повезла руска депутація 20.000 франків золотом [змінявши австрійскі гроші: 5.000 зр. від епархії львівскої, 3000 від перемискої і 2.000 від станиславівскої].

Самоубійства. Дня 17 н. ст. мая утопила ся в Отинії Аркадія Яцоржиньска, жена учителя з Кубаївки з причини, що братя єї оскорбили невинно мужа і єї саму. Не могучи перенести тої кривди, встала она рано, написала до мужа письмо, вийшла з дому, завязала собі над ставом очи і кинулась в воду. Осиротила двоє дїтей. — Оногди перед полуднем вискочив з другого поверха будинку судового в Кракові офіціял рахунковий Ив. Кайзер і погиб на місци, розбивши собі голову. Причиною самоубійства була имовірно божевільність.

Нещастна пригода лучила ся в селї Карові, равского повіта. Дня 17 н. ст. мая завалило ся в церкві руштованє, на котрім стояло шестеро людей, занятих при мальованю церкви. Трех робітників упало на землю і сильно покалїчило ся, один навіть так тяжко, що до доби помер. Прочі три ухопили ся бальків і спустили ся на долину неушкоджені.

Русини на Буковинї. Після послїдної конскрипції живе всїх Русинів на Буковинї 268.400 душ, Румунів 208.300, Нїмцїв 133.500 а Поляків 23.600; всїх мешканцїв разом має Буковина 642.500 душ. Після віроисповіданя єсть 450.800 православних, 82.700 жидів, 72.400 римо-католиків, 24.200 уніятів і 16.300 протестантів. Православних Русинів єсть 244.200 душ, а уніятів Русинів 24.200. Перед 50 лїтами було уніятів 27.300 душ, отже число их зменшило ся тепер більше як о 3000 душ, хоч в послїдних лїтах перейшло з православія на унію около 3500 душ в трех селах: Брошківцях, Боянах і Раранчи. Особливо зменшило ся число уніятів в Сучаві, Радівцях, Садагорі, Вашківцях і Заставній, а за тоє збільшилось в Чернівцях і Вижници.

Дрібні вісти. В Кракові помер оногди польскій ґенерал з 1863 року Едмунд Ружицкій в 65-ім роцї житя. — В Ярослави помер в 44-ім роцї житя Андр. Новацкій, старшій инспектор податковий і радний міста Ярослава. — Намістництво заборонило комітетови похорону Ленартовича виголосити промову коло каменя Костюшка в Кракові на ринку. — В Женеві в Америцї погибло в наслїдок експльозії більше як 100 осіб. — Коло міста Христіянії засунула ся гора, присипала 40 загород, при чім погибло 119 людей. — В Станиславові помер Володисл. Цесельскій, участник польского повстаня 1863 р. а відтак публицист в 51-ім роцї житя.

Дѣло