◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Україна чи Росія.

ЛЬВІВ, 21. мая 1918. Новий курс нїмецької полїтики на Українї викликав живу полєміку в нїмецьких полїтичних кругах і нїмецькій пресї, яка не втихає доси. І консервативні й демократичнї нїмецькі партії мають у себе противників і приклонників державного замаху на Українї та теперішного київського правительства. Се слїдно з дебати нїмецького парляменту про послїдні подїї в Київi та з орґанів нїмецької преси.

Деякі з нїмецьких дневників старають ся оправдати київські подїї конечністю ревізії того відношеня Нїмеччини до України, яке лягло в основу берестейського мира. Нїмецьке правительство — мовляв — не знало перед приходом нїмецьких війcк на Україну тамошних полїтичних відносин. Вони виявились зовсїм иншими, як се здавалось представникам Нїмеччини, які підписали берестейський договір. А саме мало — на думку тих орґанів нїмецької преси — виявитись, що нема основ для будови української державности: української буржуазії, нї національної інтелїґенції, нї робітництва. З голосів тої преси вибираємо найзамітнїйші два в "Vossische Zeitung" і "Веrlіner Tageblatten".

В однім з послїдних своїх чисел помістила "Vossische Zeitung" статю пoc. Epцбepґepa, члена партії центра в нїмецькім парляментї, про послїдні подїї на Українї. Пос. Ерцберґер осуджує у своїй статї полїтику Айхгорна і домагає ся усуненя теперішного київського кабінету та іменованє нового, зложеного з самих українських полїтиків. Навязуючи до тих слів пос. Ерцберґера, "Vossische Zeitung" додає від себе: "Коли в Київі повстав російський кабінет, а не український, то видко се відповідає тамошнім відносинам, яких, на нашу думку, нїмецькі правительственні круги не знали. Коли пос. Ерцберґер нинї жадає, щоб київський кабінет зложено з Українцїв а не з Росіян, то нехай би він пояснив, в який спосіб і відки взяти Українцїв, яких там взагалї нема".

Подібне поясняє причини теперішної нїмецької полїтики на Українї Ганс Форшт в "Berliner Tageblatt". Саму основу берестейського мира називає він хибною. "Се було блудом — гне він — опирати нїмецьку полїтику на тривкій приязни із самостійною, независимою Україною, бо буржуазія, інтелїґенція і робітництво по своїй мові, традицїі і почуваню російські, буржуазія в части польська; серед тих обставин було би ілюзією думати, що Україна вже є в силї утворити самостійну державу". Признає кореспондент берлїнського дневника, що українське правительство мало вийти тільки з Ради, бо вона гуртувала в собі все, що було українське, та що кожде инше правительство буде старатись відбудувати давну Росію. "Рішенє про український національний режім впало скорше, як се повинно було стати ся. Та се причинить ся до розвіяня тих ілюзій, які нам вже доси накоїли доволї лиха. Треба числити ся тільки з фактами" — кінчить свої виводи Ганс Форшт.

Себ-то замість України — давна Росія.

"Першим обовязком — виграти війну''.

АМСТЕРДАМ, 20. мая (Ткб). Бюро Райтера доносить, що президент Вільзон виголосив в Ню-Йорку підчас манїфестації на честь Червоного Хреста бесїду, в якій між ин. сказав: Першим обовязком є виграти війну. Від нашого рішеня виграти війну не може нас відвести нїяке нещире зближенє. Я разслїдив сї довірочні донесеня і узнав їх нещирими. Вони є справою задержати вільну руку головно на сходї і здїйснити завойовницькі пляни. Кожде предложенє про порозумінє на заходї виключає застереженє що до сходу. Коли вороги бажають, можуть предложити нам через своїх заступників свої умови; наші ми оголосили.

Заговір в Ірляндії.

ЛЬОНДОН, 20. мая (Ткб). Льорд-ляйтнант Ірляндії видав до людности відозву, в якій виступає строго проти заговору в користь Нїмцїв і заповідає строгі зарядженя правительства. Державний секретар Ірляндії подає до відома, що видані зарядженя є звернені проти нїмецьких інтриґ і взиває ірляндські жінки, аби здержали ся від aґітації в користь Нїмеччини. Увязнено всїх парляментарних послів з партії т. зв. "Sіnnfein" з їх провідником ґр. Плюзкотом. В самім Дублїнї арештовано до 100 осіб.

Жива дїяльність на італїйськім фронтї.

ВІДЕНЬ. 20. мая (Ткб.) Урядово. На південно-західнім фронтї стежні війска і летуни були по обох сторонах так як дотепер дуже дїяльні.

Анґлїйцї і Французи наступають.

БЕРЛЇН, 20. мая (Вольф) Урядово. В областях Кеммель вечером і коло півночи зросла огнева дїяльність. Сьогодня рано розвинули ся там нагальні бої артилєрії. Також і на прочих частях фронту, боєва дїяльність кілька разів оживала. На південнім березї Анкри пішли Анґлїйцї приступом зі значними силами і вдерли ся до Villa sur Аnсrе. Проби неприятеля посунути ся далї в долину Анкри не вдали ся. Кількаразовий наступ на Моrlаnсеurt зломив ся кроваво перед сим селом. На многих місцях фронту відперто анґлїйські і француські стежні наступи. В боротьбах на полях перед становищами і в часї успішного підпринятя на північ від St. Місhiеl взяли ми полонених. Останньої ночи заатакували ми бомбами Льондон, Довер і инші анґлїйські місцевости на побережу.

Вечером: Сильні француські наступи на Кеммель відперто з великими втратами для неприятеля.

Дїло