Межинародне положенє.

Острий тон нїмецких газет, що до­магаються економичних репресалій против Россії, не позістав без відповіди россійскої праси. Так пишуть „Петерб. Відом.“ в ста­тья під заголовком „Міра за міру“, що Россія змушена вести борбу ; она мусить під­няти рукавицю, котру їй кинула Нїмеччина. Нїмеччина хоче економично зруйновати Россію. До чого послужили всї мирні єї завіреня, що має она з того, що удержувала мирні відносини з своїм сусїдом і що принесла найбільшу жертву, щоби удержати мир, ко­трий засудив лишь єї на вічну бездїль­ність ? Півурядові газети ведуть против Россії завзяту борбу ; нїмецка политика за­няла очевидно вороже становище против Рос­сії. Подібно висказуються такожь „Новости“ о економичній борбі межи Нїмеччиною а Россією і доказують, що Нїмеччина хоче зруйнувати Россію економично, щоби она ішла їй під лад в справах политичних. „Моск. Відом.“ вказують на то, що півуря­дова нїмецка праса стараєся представити Рос­сію яко головного ворога европейского мира, а рівночасно стараєся пильно о то, щоби пе­реконати Францію, що Нїмеччина не має до неї нїякої ненависти ; відтак заохочують ті самі газети Англію, щоби она реорганизува­ла свою армію і збільшала войско. Нема нї­якого сумнїву, що Нїмеччина заключила з Англією союз. Все то — кажуть россійскі газети — єсть доказом, що Нїмеччина, Ав­стрія і Англія лагодяться до війни з Россією.
Агентія Стефаніого доносить з Массави, що посли, котрих Кантибаї Аман, що підняв­ся посередничити міжь італійским правитель­ством, а негусом, вислав до Абессинії, вер­нули вже назад і принесли вість, що король і єго полководцї приняли їх дуже щиро. Рас Аллула стоїть все ще в Адуї, король сам має незадовго виїхати до Макале, а дервишї, що впали були до Ґалабату, уступили вже з відтам. Сама та вість, що негус приняв послів сердечно, каже догадуватися, що він готов заключити мир з Італією. — В Миляно лежить бразилійскій цїсарь Дон Пе­дро II. вже на смертельній постели і лїкарї стратили вже надїю удержати єго при житю. Дня 22 с. м. дістав цїсарь другій удар на мозок, котрий єсть далеко небезпечнїйшій, як першій. Недужій приняв св. тайни, а в кілька годин пізнїйше полекшало єму тро­хи, але лїкарї все таки не мають надїї, що він подужає. Тяжка недуга зложила високо­душного цїсаря як раз в ту пору, коли дїло, для котрого він трудився через цїле своє житье, вінчалося найкрасшим успіхом — коли в Бразилії знесено невільництво. По причинї сего знесеня невільництва мав папа ще в понедїлок вислати енциклику до е­пископів бразилійских, в котрій каже, що жаден дар, принесений єму в день его ю­вилею, не зробив єму такої радости, як знесенє невільництва при сїй нагодї.
Бюро Райтера подає до відомости, що о­голошено вже султаньске іраде санкціонуюче угоду в справі суецкого каналу. Порта від­ступила від того, щоби в надзвичайних за­сїданях лишь она мала право проводити, а за то одержала право проводити в щоріч­них засїданях. Змінено такожь застереже­нє що-до транспорту войска на Червонім мори і обмежено право лишь на всхідні по­бережа. — З Атин доносять, що непорозу­мінє міжь Туреччиною а Грецією знов за­острюєсь. Порта відмовила рїшучо приняти дотеперїшного консуля грецкого в Монасти­ри, Пануріаса, і не хоче відкликати декретів усуваючих митрополитів в Касторії і Сер­ресї, бо каже, що має в руках ясні дока­зи, що всї ті особи вели агитацію против турецкого правительства в Македонії.

23.05.1888

До теми