Ожиріння та втрата конфіденційності стануть для цього століття тим, чим було куріння в минулому столітті.
Ожиріння та втрата конфіденційності стануть для цього століття тим, чим було куріння в столітті, що минуло. Перед Кока-колою, Пепсіко, МакДональдзом та іншими компаніями, джерелом прибутків яких є продаж продуктів з високим вмістом цукру чи жирів, та такими, як FaceBook, Google чи Twitter, що засновані на тому, аби заволодівати особистою інформацією їх користувачів і продавати її рекламістам, постануть проблеми, схожі на ті, що з ними стикаються компанії, які продають сигарети.
Світ переживає пандемію ожиріння. 500 учених з 50 країн опублікували звіт (The Global Burden of Disease), в якому пояснюють, що в період між 1990 та 2010 роками ожиріння зросло на 82% (в країнах Близького Сходу зростання склало 100%). «Ми виявили, що діти, які раніше вмирали через інфекції, нині рятуються завдяки вакцинам, однак тепер люди стали огряднішими і діти страждають від наслідків цього», - стверджує Алі Мокдад, один з авторів цього дослідження. І не лише діти. На даний час люди в середньому живуть довше, ніж в 1990 р. (чоловіки на 10,7 років і жінки на 12, 6). Проте згідно з даним дослідженням в останні 14 років життя їх серйозно вражають хвороби та болячки, багато з яких спричинені огрядністю. Нині в Сполучених Шатах кожен третій дорослий та кожна п’ята дитина є розжирілими з клінічної точки зору. Компанії, які сприяють тому, що ми живемо в найтовстішому за всю історію людства світі, стверджують, що надмірна вага з’являється не через те, що ми їмо, а є наслідком різних факторів. «Телебачення, відеоігри чи урбанізація мають більший стосунок до ожиріння, аніж споживання наших продуктів», - кажуть вони.
В минулому столітті – це тривало впродовж десятиліть – тютюнові компанії змогли перешкодити тому, аби рак пов’язували з курінням. Науковий керівник Комітету з досліджень в тютюновій промисловості написав у 1957 р., що «проблема першопричини будь-якого типу раку є складною і важкою для аналізу… Незважаючи на всю зацікавленість висунути звинувачення у тому, що куріння викликає рак легень, ніхто не встановив, що сигаретний дим чи якийсь з його компонентів спричиняє в людини рак». Нині ми знаємо, що це твердження є неправдивим. І що в 1957 р. тютюнові компанії це знали.
За словами Майкла Мадда, колишнього віце-президента Kraft Foods, компанії, що виробляють харчові продукти та напої, роблять те саме. Мадд стверджує, що навіть якщо винних у збільшенні огрядності є багато, жоден з них не завинив так, як ці фірми. Вони не обмежуються задоволенням попиту споживачів, говорить Мадд, але й докладають величезних та дуже ефективних зусиль для збільшення частоти, з якою ми їмо, та кількості їжі, яку ми поглинаємо. А ще застерігає: «Подібно до того, як збройне лобі в США вказує на психічні захворювання та жорстокі відеоігри, аби відвернути увагу від небезпеки, яку становить вогнепальна зброя, харчова промисловість заявляє, що сидяче життя та телебачення є причиною ожиріння. Ми не повинні пійматися в цю пастку».
Деякі уряди врешті-решт взяли під контроль споживання сигарет, змусивши тютюнові компанії шукати прибутків на менш урегульованих ринках Азії та інших регіонів, тому можливо, що рано чи пізно те саме станеться з підприємствами, чиї доходи залежать від продажу продуктів, насичених цукром та жирами.
Щось схоже, проте більш складне, відбувається з фірмами, які через Інтернет спокушають нас привабливими продуктами – вмістом, «рішеннями», пошуком чи «спільнотами», - за які ми не мусимо нічого платити. Нічого, за винятком того, що дозволяємо їм знати, хто ми, де знаходимося, чим займаємося, що нам подобається чи цікавить і хто наші друзі. Інколи у нас «питаються дозволу» на те, щоб заволодіти нашою інформацією, і просять прийняти певні умови (ви знаєте когось, хто читав би довжелезні тексти, написані дрібним шрифтом, в яких викладено умови компанії, перед тим, як погодитись на них?) У кожному разі, нас моніторять і без нашого дозволу.
Природньо, ця інформація є дуже цінною для фірм та організацій, які хочуть продати нам певний продукт, ідею, лінію поведінки чи кандидата. Технологічні досягнення дозволяють отримувати щораз більше даних про нас через мобільний зв'язок, віддаленні датчики, охоронні відеокамери тощо. І завдяки Big Data, новим технологіям для отримання корисної інформації з велетенської кількості даних, аморфну масу інформації – «галас» - зараз можна перетворити на гроші.
Ми повинні щось зробити, аби стримати сили, що руйнують бар’єри, які захищають нас від ожиріння і які поки що дозволяють нам зберігати певну конфіденційність.
Мойсес Наім, венесуельський письменник, економіст і аналітик, колишній головний редактор журналу Foreign Policy
El País, 27.04.2013
Moisés Naím
¿En qué se parecen Facebook y Coca Cola?
Зреферувала Галина Грабовська