У світі кіно дивовижні речі трапляються набагато частіше, ніж деінде. Лише в кіно талановитий фільм може майже відразу стати класикою. Лише кіно здатне за декілька годин повернути солодкий присмак спогадів, приправлений справжніми відчуттями — закоханості, дружби, відданості. А повертати варто, адже переживаючи по-справжньому, ми по-справжньому і живемо…
Фільм талановитого британського режисера Ентоні Мінгелли «Англійський пацієнт» — рідкісний приклад магії кіно, коли глядач, вбираючи кожен кадр, кожне слово, переживає захопливу мандрівку у світ власних мрій та прожитих історій. Про справжнє кохання, дружбу, життя. Цей фільм так наповнений сонцем і світлом життя, що його можна дивитись крізь примружені вії у напівреальному стані, щоб відчути, як змінюється звичний світ речей та цінностей.
А ще це чесний та глибокий фільм з дивовижною історією, витонченими діалогами, такими, що хочеться смакувати паузи між ними. Він у магічний спосіб передає відчуття гарячого африканського вітру, розпеченого пустельного сонця, рятівного затінку старовинних італійських містечок. В основі фільму — захоплива історія про любов і ревнощі, дружбу й зраду, вірність та жертовність на тлі Другої світової війни, яка, проте, залишається лише віддаленою тривожною декорацією.
«Англійський пацієнт» — безумовно, один з найкращих фільмів останніх десятиріч. Такий, що залишає довгий шлейф вражень й обов’язкове бажання переглянути фільм знову. У ньому довершене все: і операторська робота, і чудова музика Ґабріеля Яреда, і блискучий акторський ансамбль (мало де грали разом такі великі актори, як Колін Ферт, Ральф Файнс, Жюльєт Бінош, Крістін Скотт Томас, Вільям Дефо).
Фільм Ентоні Мінгелли — якраз той зрозумілий випадок, коли всі високі кінонагороди (а це 9 «Оскарів», 2 «Золоті ґлобуси», 6 нагород Британської кіноакадемії !!!) отримані заслужено.
9 «Оскарів», 6 призів Британської кіноакадемії, 2 «Золоті ґлобуси», приз Берлінського кінофестивалю, 2 призи Європейської кіноакадемії.
The English Patient, Anthony Minghella, UK/USA, 1996