1900 рік
І. засїданє дня 24 січня.
1) Др. Кирило Студинський зреферував працю д. Осина Маковея н. н. „Причинки до жерел Ґундулїчевого Османа". Працю ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Той сам зреферував працю д. І. Стешенка п. н. „Станко Враз, його поезия і значінє в істориї национального відродженя південно-західних Славян“. 3) Др. Іван Франко предложив свою працю, призначену на археольоґічний з’їзд у Київі, п. н. „Карпато-руська література в ХVІІ -XVIII в.“ — Працю ухвалено друкувати в „Записках“.
II заcїданє дня 7 марта.
1) Порішено просити д. Кониського, аби поробив конечні зміни в своїй працї про Шевченка і використав нові материяли, які появили ся від часу, як він зладив працю, а друк її розпічнеть ся зараз і вийде як IV т. Збірника фільол. секциї. 2) Поручено д. Павликови ладити дальший том праць Драгоманова, що міг би поволи складати ся, хоч зараз не вийшов би. 3) Др. Іван Франко відчитав свою працю п. н. „Апокріфічне євангелиє Псевдо-Матвія і йоїю слїди в українсько-руській лїтературі". — Працю ухвалено друкувати в збірнику рефератів археольоґічного з’їзду.
ІІІ засіданнє 14 марта.
Др. К.Студинський реферує свою розвідку: Хто був автором „Άντίῥῤησις'а“ (ухвалено до друку в Записках).
ІV засїданє дня 1 цвітня.
1) Вибрано дїйсний членом д. Михайла Павлика. 2) Секция уконституовала ся на ново, вибравши головою дра Ів. Франка, заст. голови дра Олек. Колессу, секретарем Волод. Гнатюка.
[Хронїка... ч.2, 1900, с.19, 21—23]
V. засїданє дня 1 червня.
1) Др. Олександер Колесса предложив свій реферат, призначений на з’їзд істориків у Кракові п. н. „Погляд на сучасний стан, історичних розслїдів українсько-руської літератури. Старинний період“. 2) Той сам предложив розвідку (відчитану на з’їзді істориків у Кракові) п. н. „ Українсько-руська і польська ритміка. Перегляд дотеперішніх дослїдів, уваги, дезідерати“.
VI. засїданє дня 20 червня.
1) Др. Іван Франко відчитав свій реферат п. н. „Нові причинки до істориї українського письменства XVII—XVIII віків“. Реферат ухвалено надрукувати в XXXVIII т. Записок. 2) Обговорено плян виданя творів буковинського поета Юрия Федьковича. Редакцию їх віддано проф. Ол. Колессї. 3) Ухвалено приступити до друку 2 т. біографії Тараса Шевченка, написаної д. Олександром Кониським, з доповненнєм і поправками, про котрі просить ся автора, — яко IV т. Збірника фільольоґічної секциї.
[Хронїка... ч.3, 1900, с.6, 8]
VII. засїданє дня 17 жовтня.
1) Др. І. Франко предложив до апробати секциї VIII т. , Етноґр. Збірника, де надруковано народнї новелї записані д. Осипом Роздольським. 2) Вол. Гнатюк предложив до апробати секциї IX т. Етн. Збірника, де надруковані материяли з північно-західних руських комітатів на Угорщинї і піснї з Бачки. 3) Ухвалено друкувати II т. працї д. Ол. Кониського про Шевченка, у IV т. Збірника секциї без ніяких змін, тому що між секциєю і автором не прийшло до порозуміння в справі змін, які пропонувала секция. Зголошений д. Кониським збірник листів Шевченка ухвалено просити прислати секциї. 4) Д. Ол. Барвінський зреферував ухвали Етноґр. комісиї з дня 17 вересня. Справу закупна фоноґрафу порішено передати Видїлови, побільшенє-ж видань комісиї признано на разі неможливим задля браку фондів. 5) Др. В. Коцовський порушив справу порядку нашої азбуки. По дискусиї, яка вивязала ся в тій справі, ухвалено, аби автор предложив на засіданю секциї відповідний реферат. 6) Проф. М. Грушевський повідомив про письмо доньки пок. П. Нїщинського в справі памятника на гробі покійника. Ухвалено передати сю справу Видїлови.
VIII. засїданє дня 21 падолиста.
1) Др. І. Франко предложив свою збірку „Галицьких народнїх приповідок“, яка має увійти до X т. „Етноґр. Збірника" (а коли-б; обєм був за великий, то ще й до одного з дальших). Секция ухвалила друкувати. 2) Проф. М. Грушевський запропонував, аби посмертні працї покійного М. Дикарева надруковано в однім із найблизших томів Збірника секциї, а етноґрафічні материяди в Етноґр. Збірнику, по можности також окремо, на що секция згодила ся.
IX. засїданє дня 5 грудня.
Д. Іван Верхратський відчитав свою працю про „Угорсько-руські говори з постійним наголосом". Працю ухвалено друкувати, з задержаннєм термінольоґії автора.
[Хронїка... ч.4, 1900, с.8—9]
1901
І засїданє дня 30 сїчня.
1) Проф. Грушевський предложив коротеньку статейку І. Копача „Про infinitiv-и на ier“, надруковану у XXXIX т. „Записок“, 2) Др. Студинський зреферував працю І. Стешенка п. н. „Олекса Стороженко. Причинки до характеристики його творчости“. 3) Той сам відчитав свою працю п. н. „Листи Максимовича, Копітара і Ганки до Дениса Зубрицького“. Обі працї ухвалено друкувати в „Записках“.
II. засїданє дня 20 лютого.
1) Др. Ів. Франко відчитав свою працю п. н. „Піп Іван, Половець, Іван Смера і відкритє Тибету". 2) Вол. Гнатюк відчитав свою працю п. н. „Словаки чи Русини? Причинки до спору про национальність захід них Русинів". Обі працї ухвалено друкувати в „Записках".
ІІІ засїданє дня 13 марта.
1) Ухвалено предложити Видїлу до затвердженя дійсним членом Михайла Комаря, нотаря в Одесї. 2) При уконституованю секциї вибрано: Дра І. Франка, директором, дра К. Студинського, заст. директора, Вол. Гнатюка, секретарем, дра Вол. Коцовського, заст. секретаря.
[Хронїка... ч.6, 1901, с.14—15]
ІV. засїданє дня 1 мая.
1) Д. Ілля Кокорудз зреферував працю д-ра І. Копача п.н. „Критична аналїза т. зв. Тукидидової археольоґії“. Працю ухвалено надрукувати, а надто дозволено авторови надрукувати її в німецькому перекладї. 2) Др. О. Колесса предложив матеріяли приготовані для виданя першого тому творів О. Федьковича. Відложено по найблизшого засїданя.
V. засїданє дня 5 червня.
1) Д. Антін Павенцький предложив реферат п. н. „Початок і розвій шкільництва на Руси“. Авторови подавано замітки потрібні для переробленя сеї праці, друкованої первісно в „Учителю“. 2) Ухвалено видавати „Українсько-руську Біблїотеку“, в яку мають входити писаня українсько-руських письменників. На перші томи призначено твори О. Федьковича. 3) Постановлено видати твори О. Федьковича в чотирьох томах: в першім вірші, в другім повісти, в третім драми, в четвертім біографічні матеріяли і розвідку про поета. Редакцию видана поручено д-ру І. Франкови і д-ру О. Колессї.
VI. засїданє дня 10 липня.
Др. І. Франко відчитав реферат п. т. „Пяницьке чудо в Корсунї“. Ухвалено друкувати в „Записках“.
[Хронїка... ч.7, 1901, с.6—8]
VII засїданє дня 1 падолиста.
Обговорено план виданя другого тому творів О. Федьковича, до якого мають увійти повісти, а крім того переклади з Шекспіра. (Редакцию II тому взяв на себе др. О. Колесса.
VIII засїданє дня 28 падолиста.
1) В. Гнатюк вніс резиґнацию з секретарства в секциї. 2) Вибрано відпоручникол секциї до Виділу дра О. Колессу. 3) Постановлено більшістю голосів приступити до розділу „Записок“ відповідно до ухвали всїх секций і вибрано редактором фільольоґічної частини дра О. Колессу.
[Хронїка... ч.8, 1901]
1902
І засїданє дня 9 лютого.
1) На першу точку поставлено уконституованє Секциї. Коли одначе при виборі президиї розстрілили ся голоси, відложено уконституованє на другий раз. 2) Др. І. Франко предложив секциї посмертні працї М. Дикарева з области фільольоґії та етноґрафії. Ухвалено на разї видати один том більше викінчених праць (бо деякі неподокінчувані) у збірнику секциї, а редактором сього тому вибрано дра І. Франка. 3) Ухвалено на внесенє дра К. Студинського поурґувати Видїл, щоби він відповідно до директив загальних зборів піднїс платню секретаря і біблїотекаря Товариства. 4) Постановлено просити Виділ, — на внесенє д. Павлика аби внїс окрему петицию до мінїстерства на підмогу для виданя „Галицько-руських проповідок“ дра І. Франка. 5) Ухвалено на внесенє дра К. Студинського просити Видїл; щоби настановив ся над унормованєм платнї за працї друковані в виданях Товариства і закомунїкував відповідні ухвали секциям. 6) Дискутовано ще раз над подїлом „Записок“ і ухвалено полишити ся при давнїйшій постанові в сїй справі.
II засїданє дня 10 лютого.
На порядку була знов справа вибору президії, але й тепер розстріляли ся голоси і не дійдено до нїяких позитивних результатів.
III засїданє дня 19 лютого.
1) Др. І. Франко предложив до апробати секциї „Галицько-руські народнї лєґенди,“ зібрані В. Гнатюком, які й ухвалено друкувати в „Етноґр. Збірнику“. 2) Принято до відомости справозданє дра О. Колесси з порішеня справи „Записок“ на Видїлї. 3) Др. К. Студинський підносить справу деяких статий у Л.Н.Вістнику і домагаєть ся, щоби Видїл вплинув, аби подібні статї більше не появляли ся. 4) Секретарем секциї вибрано д. М. Павлика.
IV засіданє дня 27 лютого.
1) Д. І. Верхратський відчитав свою працю: „Говір галицьких Лемків“. Ухвалено друкувати в збірнику секциї за 1902 р. 2) Д. М. Павлик зреферував „Проґраму до збираня народнїх пісень і иньших музично-етноґрафічних матеріалів,“ уложену московським етноґрафічним товариством.
V. засїданє дня 6 марта.
1) М. Павлик відчититуе проєкт зміни реґуляміну секций. По довшій дискусиї ухвалено, щоби референт предложив його на найблизшім засїданю в скороченій формі і без мотивів. 2) Др. О. Колесса предложив план II т. творів Федьковича, який принято до відомости. 3) М. Павлик підносить, що переглядав архів „ІІросьвіти“ і що найшов там дуже цїнні рукописи й листи, а що те все „Просьвіта“ готова віддати на користуванє Товариству, то радить, аби Видїл рішив ся на те і в тій цїли заняв іще одну кімнату під біблїотеку і при тому казав перенести наукову робітню з теперішнього льокалю до давнїйшого. 4) Порушену М. Павликом справу заснованя заходом і під доглядом Товариства вільного укр.-руського унїверситету відложено на дальше засїданє. 5) Перед вибором президиї секциї поставив др. К. Студинський внесок, аби без огляду, який буде результат нового вибору, виразити признанє дру І. Франкови за знаменитий провід як директора секциї, запротоколувати і опублїкувати се признанє в „Хронїцї“. Внесок ухвалено. 6) При виборі президиї вибрано директором секції дра О. Колессу, заст. дир. дра І. Франка. 7) На внесок М. Павлика вибрано заступником відпоручника секциї в Видїлї дра І. Франка в тим що, др. Колесса має єго повідомити кождий раз, коли сам не міг би бути на засїданю Виділу так, аби секция була все заступлена. — В. Гнатюк заявляє, що Видїл не затвердить сього вибору так, як се вже було з мат. прир. лїк. секциею, бо він противить ся статутови. — І. Кокорудз поясняв як член Видїлу, що Видїл не приняв лише рівночасного заступницва двох делєґатів мат. прид. лік. секциї, але коли би не прийшов директор секциї на засїданє, то заст. делєґата має право його заступити. — М. Павлик підносить, що таке заступництво секцийних відпоручників предвиджене статутом. Секция рішає по сїм, що такий условний вибір дра І. Франка на заступника відпоручника важний.
VI засїданє дня 20 марта.
1) Др. О. Колесса комунїкує думку деяких неприсутних членів, що секция не компетентна нараджувати ся над справою заснованя укр.-руського унїверситету. Присутні члени заявляють ся за тим, що секция має право нараджувати ся над такими справами. По сїм відчитує свій реферат М. Павлик п. н. „Вільний український унїверситет під проводом Наук. тов. ім. Шевченка“. Секция ухвалює опісля просити Видїл, аби скликав як найшвидше у тій справі спільне засїданє секций і був присутний при тім in corpore. 2) Справу зміни реґуляміну секций відложено на дальше засїданє з огляду на неприсутність опозициї такої зміни.
VII засїданє дня 10 цьвітня.
1) В. Гнатюк відчитав замітку „До бойківського говору,“ а опісля вступ до своєї працї п. н. „ Угро-руські духовні вірші“. Ухвалено обі друковати в „Записках“. 2) М. Павлик відчитує проєкт зміненого реґуляміну секций. Ухвалено просити Видїл, аби скликав для сеї справи збори всїх секций і за субстрат до дискусиї предложив сей проєкт. 3) На пропозицию М. Павлика секция згодила ся в засадї друкувати в „Українсько-руській біблїотецї" твори Кулїша, коли прийде до докладнїйшої умови з вдовою покійного.
[Хронїка... ч.9, 1902, с.20—26]
VIII засїданє дня 19 червня.
1) Після переведеної дискусиї над компетенцією поодиноких секций що до наукових розвідок і рецензий, поміщуваних у виданях Товариства, порішено, на випадок, коли-б появили ся сумнїви що до такої комнетенциї, просити Видїл скликати спільне засїданє всїх секций і на сїм засїданю предложити внесенє, аби друкованє таких сумнївних статей рішало ся на спільнім засїданю тих секций, до яких належать сї розвідки своїм змістом. 2) Д. І. Кокорудв зреферував працю д. Ф. Колесси: „Про автентичність Анабази Ксенофонта“. По довшій дискусиї ухвалено передати працю для другої рецензиї дрови Т. Мандибурови. 3) Д. М. Павлик предложив секциї: „ Доповненє до повного виданя творів О. Федьковича“. Недруковану поему з того, п. н. „Слава Ігоря“, ухвалено надрукувати додатком у II т. Федьковичевих творів. 4) Др. І. Копач предложив реферат із: „Грецько-руського словаря“, перекладеного д. Левкевичем із гр. нїм. словаря Коха. По дискусиї ухвалено звернути ся до перекладника з просьбою, щоби поробив в ньому деякі зміни.
[Хронїка... ч.11, 1902, с.8—9]
IX засїданє дня 9 жовтня.
1) Вислухано реферату дра Т. Мандибура з працї Ф. Колесси про Анабазу Ксенофонта і ухвалено друкувати її по українськи, а не по латинськи, як пропонували декотрі члени. 2) Секция вибрала комітет із д. І. Кокорудза, дра М. Пачовського і дра В. Коцовського і поручила йому виробити і предложити секциї до кінця року підручник правописи та короткий словарець, в якім були-б подані всї відхили правописні.
X засїданє дня 6 падолиста.
1) Др. О. Колесса відчитав біоґрафію свого брата Івана, яку й ухвалено надрукувати в XI т. Етноґр. збірника при його збірці пісень із мельодіями. 2) Д. М. Павлик предложив проєкт виданя творів П. Кулїша, який й ухвалено предложити Видїлови для затвердженя.
XI засїданє дня 9 грудня.
1) Др. О. Колесса зреферував працю дра О. Маковея п. н. »Три граматики«; передано її для другого референта дру. К. Студинському. 2) Др. І. Франко зреферував працю П. Житецького п. н. »Острожська траґедія« і працю В. Гнатюка п. н. «Пісенні новотвори, які і ухвалено друкувати в »3аписках«. 3) М. Павлик заявляє, що до половини 1903 р. предложить дальший том фолькльорних праць М. Драгоманова.
ХII засїданє дня 18 грудня.
1) Др. Студинський зреферував ще раз працю Дра О. Маковея, і ухвалено її надрукувати. 2) Передіскутовано предложений М. Павликом проєкт зміни статута Товариства й прийняті точки ухвалено предложити Видїлови яко проєкт секциї.
[Хронїка... ч.12, 1902, с.13—14, 16]
1903
І засїданє дня 7 лютого.
Др. Ів. Франко зреферував передмову до зладженого ним III-го т. „Памяток українсько-руської мови і лїтератури", в якім зібрано апокріфічні апостольські дїї. Передмову ухвалено надрукувати.
II засїданнє дня 17 лютого.
1) На внесок дра Ол. Колесси вибрано одноголосно дїйсними членами Товариства до фільольоґічної секциї: П. Житецького в Київі, А. Кримського в Москві та дра Ос. Маковея в Чернівцях. 2) З огляду на неясність §§. 21 і 8 теперішнього статута (про вибори почесних і дійсних членів) секция ухвалює, на внесок М. Павлика, предложити від себе відповідні зміни статутів.
III засїданє дня 11 цьвітня.
1) Др. Ол. Колесса відчитує свою статю п. з. „Лаврівські перґамінові листки з XII - XIII вв.“. Ухвалено друкувати в „Записках" із фототипіями.
2) Голова секциї Др. Ол. Колесса дає огляд дїяльности секциї за минулий рік.
Секция відбула 14. засїдань із 11 науковими рефератами.
Окрім того занималась секция двома загальнїйшими справами, що відносять ся до наукової дїяльности й орґанїзациї нашого товариства: т. є. справою заснованя українського вольного унїверситету і справою зміни статута. Як результат дискусиї над сими справами ввійшли до проєкту нового статута деякі важні зміни особливож точка про уряджуванє систетатичних унїверситетських курсів під проводом Н. Т. ім. Шевченка.
Заходом фільольоґічної секциї вийшло за той рів 3 томи творів Федьковича і оден том секцийного збірника.
3) Приступлено до вибору голови секциї. Голосовано картками двічі, але без результату, бо нї оден із кандидатів не дістав абсолютної більшости. Вибори відложено через те на дальше засїданє.
4) Секция ухвалює, що справозданє в дїяльности секциї в „Хронїцї“ має від тепер редаґувати президия секциї.
[Хронїка... ч.14, 1903, с.12—13]
IV засїд. дня 2 мая.
1) Нові вибори на директора секциї не дали ніякого позитивного результату. 2) Секция вибирає дійсними членами проф. дра В. Яґіча у Відни та Олександра Пипіна у Петербурзї, під умовою, коли й збір усїх секций на се згодить ся.
V засїд. дня 17 червня.
1) Др. Ол. Колесса складає гідність директора секциї, після чого директуру секциї та заступництво її в видїлї обіймає заступник директора др. Ів. Франко.
VI засїд. дня 9 липня.
1) Тому що й тепер вибори президиї секциї не довели нї до якого результату, секция ухвалює, що справа голосованя, має бути полагоджена відповідною вставкою в статутах товариства. 2) Др. Ів. Франко предкладає надрукований текст V т. „ Збірника" секциї, що обіймає твори М. Дикарева та свою передмову до нього. Ухвалено надрукувати. 3) Він же реферує статю Ол. Сушка п. з. „Причинки до студий над текстами Палїнодиї. Ухвалено друкувати в „Записках “.
[Хронїка... ч.15, 1903, с.18]
VII. засїданє дня 8. жовтня.
1) Д. Юл. Романчук предкладає статю М. Кр—ого п. з. „Проєкт поправнїйшого виданя творів Т. Шевченка“ з своїми критичними увагами до неї. Ухвалено надрукувати у „Записках" разом з увагами д. Романчука. 2) Він же комунїкує секциї свій плян „Популярної Біблїотеки українських письменників“, яку хоче видавати „Просьвіта“ і просить членів секциї помочи йому в тім. 3) Др. Ів. Франко реферує свою працю п. з. „Причинки до українського віршописаня XVII. ст.“, де розібрано київське ілюстроване виданє з р. 1636 п. з. „Анѳологія“.
VIII. засїданє дня 10. грудня.
Д. Вол. Гнатюк предложив секциї XIV і XV т. „Етноґр. Збірника “, що мають вийти за 1903 р. Оба томи ухвалено друкувати.
IX засїданє дня 17. грудня.
Др. К. Студинський предкладає працю М. Тершаківця п. з. „Нові причинки до біоґрафії М. Шашкевича“. Ухвалено друкувати, але попросити автора, аби ще доповнив свою працю матеріялом граматичним, що містить ся в рукописній спадщинї М. Шашкевича.
X. заїданє дня 30. грудня.
М. Павлик ставить внесенє: „Фільольоґічна секция заявляє ся за заведенєм систематичних наукових курсів історії української лїтератури у Львові під фірмою товариства, з тим, аби вони були поручені по змозї дру Ів. Франкови, і просить Видїл заняти ся сею справою“. Внесене принято. 2) Др. Ол. Колесса предкладає плян III-ого т. виданя творів Федьковича (оріґінальні драматичні твори), котрий секция одобряє. 3) М. Павлик реферує про шкільне повітове інспекторство Федьковича (І869—1872), на підставі актів, достачених повіт. шкільн. інспектором у Вижницї Гр. Никоровичем і краєвим шкільним інспектором у Чернівцях Ом. Поповичем, заявляючи при тім, що працю про се предложить іще секциї, бо тепер нема ще всіх актів. Секция ухвалює: надрукувати всї дотичні акти в останнїм томі виданя творів Федьковича, статю-ж референта надрукувати евентуально окремо в „Записках“.
[Хронїка... ч.16, 1903, с.9—12]
1904
І зас. дня 18 марта.
1) Др. І. Франко повідомляє секцию, що д. Павлик зрік ся секретарства в секциї. З огляду на обмежений час ухвалено справу секретарства і иньші формальности відложити до дальшого засїданя. 2) Д. І. Кокорудз предложив справу правописного підручника, що має бути виданий в поправній формі для ужитку шкіл. Виготовленє сього підручника поручила рада шкільна д. Кокорудзови, але при тім висловила бажанє, щоб фільольоґічна секция Наук. Тов. ім. Шевченка видала свою опінїю про нього. По довшій дискусиї, в якій забирали голос усї присутні, проєкт одобрено. 3) Д. Мих. Павлик подає реєстр фолькльорних праць М. Драгоманова в хронольоґічнім порядку і вияснює свої заходи коло зредаґованя дальшого тому їх збірного виданя. 4) Др. К. Студинський підносить потребу виданя переписки наших давнїйших лїтературних діячів і пропонує секциї видати насамперед богату переписку Як. Головацького з рр. 1850—57, що зложена в біблїотецї Народного Дому у Львові. Секция згодила ся на проєкт і уповажнила дра К. Студинського поробити заходи, потрібні для виданя. 5) Д. Ол. Барвінський комунїкує, що в біблїотецї Оссолїньских знайшов між паперами Т. Василєвского незвісний доси лист Маркіяна Шашкевича. 6) Др. І. Франко предложив свою працю: „Король балаґулів Антін Шашвевич і його українські поезиї“, яку ухвалено друкувати в „Записках“.
[Хронїка... ч.18, 1904, с.15—16]
II зас. дня 26 мая.
1) Др. К. Студинський предложив секції переписку Я. Головацького, яку ухвалено друкувати в „Збірнику“ секції і з огляду на її обєм постановлено подїлити на два окремі випуски. 2) Відчитано лист дра І. Пулюя в справі видана великого словаря української мови. Супроти того що словарь такий готуєть ся тепер у„ Київі, не розводжено над сею справою дискусиї. 3) На бажанє д. Павлика постановлено в найкоротшім часі скликати язикову комісию для наради над її реорґанїзациєю.
III зас. дня 15 липня.
1) Дискутовано над вибором нових дїйсних членів, але по переведеній дискусиї ухвалено не вибирати сього року нїкого. 2) Переведено уконституованє секції вибравши: Директором дра Ів. Франка, заст. директора д. І. Кокорудза, секретарем д. М. Павлика. 3) Др. К. Студинський подає до відомости, що друк переписки Я. Головацького закінчений та що вступну студію до неї предложить по вакаціях. 4) Д. Павлик повідомляє секцію, що друк дальшого тому фолькльорних праць М. Драгоманова розпічнеть ся вже лїтом. Так само заявляє, що вже має копії з актів до інспекторату О. Федьковича, про який предложить пізнїйше студію.
[Хронїка... ч.19, 1904, с.20—21]
ІV засїданє дня 18 падолиста.
1) Директор секциї, др. І. Франко відчитав письмо комітету для обходу ювилея 25-лїтної літературної діяльности д. М. Павлика і додав коротко її характеристику. Опісля ухвалено вислати від секції д. Павликови привітне письмо. 2) Др. К. Студинський предложив працю д. І. Созанського п. н. „Письменська спадщина В. Вінницького“, яку ухвалено друкувати. 3) Др. І. Франко предложив працю п. н. „Причинки до української ономастики“, призначену до „Наукового Збірника“, що має вийти в 1905 р.
[Хронїка... ч.20, 1904, с.6—7]
1905
І зас. дня 12 марта.
1) Др. К. Студинський предложив передмову до виданя „Переписки Я. Головацького“, яку ухвалено надрукувати в „Збірнику фільольоґічної секциї“. 2) Д. Ос. Людкевич предложив до друку збірку: „Галицько-руських народнїх мельодій“, зібраних на фоноґраф д. Ос. Роздольським і транскрибованої референтом. Ухвалено надрукувати як окремий том „Етноґрафічного Збірника“.
[Хронїка... ч.22, 1905, с.22—23]
ІІ зас. дня 11 мая.
1) Принято до відомости резиґнацію д. М. Павлика з секретаря. 2) При уконституованю секції вибрано тільки директора, дра Івана Франка з тим, що він буде репрезентувати секцию в Виділї, а вибір иньших членів президиї з причини розстріленя голосів відложено до дальшого засїданя. 3) Др. І. Франко зреферував працю д. Грінченка п. н. „Огляд української лексікоґрафії“, яку ухвалено друкувати в „Записках“. (Надруковано в 66 томі).
[Хронїка... ч.23, 1905]
III зас. дня 19 жовтня.
1) Переведено доповняюче уконституованє секції; заступником голови вибрано д. І. Кокорудза, секретарем д. В. Гнатюка. 2) Принято до відомости що міністерство просьвіти признало в сїм роцї 2.000 кор. субвенції на видаванє „Українсько-руської Біблїотеки“. Супроти того ухвалено випустити найдалї до марта 1906 р. дальший том творів О. Федьковича, а крім того обговорено плян виданя дальших томів. Др. К. Студинський запропонував критичне виданє творів М. Шашкевича, а др. І. Франко С. Руданського. Секція приймила оба пляни. 3) Др. І. Франко зреферував працю д. З. Кузелї п. н. „Угорський король Матвій Корвін в славянській устній словесности і розбір мотивів, звязаних з його іменем“. 4) Др. К. Студинський зреферував працю проф. А. Кримського п. н. „Деякі непевні крітерії для діялєктольоґічної класіфікації старо руських рукописів". Обі працї ухвалено друкувати.
IV зас. дня 26 жовтня.
1) Др. К. Студинський зреферував працю д. В. Грінченка п. н. „До історії Кулїшевих Досьвіток“ і працю д. М. Тершаківця п. н. „ Короледворська рукопись в перекладї Маркіяна Шашкевича“. 2) Др. Ів. Франко зреферував працю д. Вол. Перетца п. н. „Матеріяли до історії української літературної мови“. Всї працї ухвалено друкувати.
V зас. дня 2 падолиста.
1) Др. К. Студинський зреферував працю д. Мих. Мочуль—ського п. н. „Олександер Козловський. Лїтературний нарис“., 2) Др. І. Франко зреферував працю д. Зен. Кувелї п. н. „Славянські баляди на тему хлопець перебираєть ся в жіночу одіж, або уживає иньших підступів, щоби дістати ся на нічлїг до кімнати дівчини і звести її“. Обі працї ухвалено друкувати.
VI зас. дня 14 грудня.
1) Др. І. Франко зреферував працю д. Філярета Колесси п. н. „Ритміка українських народнїх пісень“. 2) Вол. Гнатюк зреферував статю д. Серґія Єфремова п. н. „Офіціальна російська критика на Шевченка з 1865 р.“. Обі працї ухвалено друкувати.
VII зас. дня 21 грудня.
1) Др. К. Студинський зреферував працю д. М. Тершаковця п. н. „Причинок до студій над Маркіяном Шашкевичем“. 2) Він же зреферував дальшу частину переписки Якова Головацького з часів 1835—1849. Одно і друге постановлено друкувати. 3) Вол. Гнатюк предложив потребу виданя творів Т. Шевченка. Ухвалено видати їх в „Українсько-руській Біблїотецї“ у двох томах (перший — поезії, другий — повісти) під редакцією дра І. Франка.
VIII зас. дня 27 грудня.
1) Др. В. Щурат предложив свою працю п. н. „Ґрунвальдська пісня“. 2) Др. К. Студинський предложив передмову до памяток полємічного письменства. Обі працї ухвалено друкувати.
[Хронїка... ч.24, 1905, с.10, 12—16]
1906
І зас. дня 25 сїчня.
1) Др. І. Франко предложив текст „Вертепа“, списаний д. Я. Гординським із рукопису біблїотеки „Народ. Дому“. 2) Той сам предложив свою працю п. н. „Пісня про Правду і Неправду“, яку ухвалено друкувати в „Записках“.
II зас. дня 7 цьвітня.
1) Др. І. Франко предложив реферат п. н. „Причинок до студій над острожською Біблїєю “, який ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Др. В. Щурат предложив „Уваги до Слова о полку Ігоря", які признано вартими друку.
[Хронїка... ч.26, 1906, с.13—14]
III зас. дня 5 мая.
1) Відчитано лист д. М. Павлика в справі передмови до III-го тому фолькльорних праць М. Драгоманова і саму передмову та ухвалено надрукувати її з деякими змінами. 2) Др. Ів. Франко предложив свою працю п. н. „Польсько-руський вертеп“, яку ухвалено друкувати в „Записках“.
IV зас. дня 18 липня.
1) Др. І. Франко предложив статю д. І. Маслова п. н. „Огляд рукописів Київо–Софійської катедри“, яку ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Той сам повідомив про стан критичного виданя творів Т. Шевченка, які приготовляють ся тепер до друку і про знахідку двох перґаменових листків правдоподібно з XIV ст. та рукопису, що містить між иньшим „Слово о осмомысліи“.
[Хронїка... ч.27, 1906, с.10—11]
V зас. дня 20 жовтня.
Др. І. Франко відчитав свою працю п. н. „Есхатольоґічні апокріфи в руській літературі“, яку ухвалено друкувати як передмову до „Памяток укр. руської мови і лїтератури “ т. IV.
VІ зас. дня 22 падолиста.
Др. Ів. Франко зреферував працю д. С. Людкевича п. н. „Уваги про народнї галицько-руські мельодії“, яку ухвалено друкувати як передмову до XXI т. „Етноґрафічного Збірника".
[Хронїка... ч.28, 1906, с.10—11]
1907
І зас. дня 14 лютого.
1) Др. І. Франко предложив першу частину своєі праці п. н. „Студії над українськими народнїми піснями“. 2) Той сам предложив рукопис Г. Миколаєнка п. н. „Угро-руські причинки до історії Богогласника“. Обі праці призначено до „Записок“.
II зас. дня 15 цьвітня.
1) Др. К. Студинський предложив статю д. М. Тершаковця п. н. „Матеріяли й замітки до історії галицько-руського національно-лїтературного відродженя. II. Угорська Русь. 2) Др. І. Франко предложив. працю д. Вол. Розова п. н. „До староруської діялектольоґії“. 3) Др. Іл. Сьвєнцїцький зреферував свою працю п. н. „Архаггелови вѣщания Маріи“ та благовіщенська містерія. Всї працї ухвалено друкувати в „Записках“. 4) Др. І. Франко предложив працю проф. В. Перетца п. н. „До історії українського вертепа. Ч. І.“ Ухвалено просити автора надіслати дальшу частину.
[Хронїка... ч.30, 1907, с.7—8]
III зас. дня 4 липня.
1) Др. Ів. Франко предложив працю д. Івана Огієнка п. н. „Огляд українознавства“, яку ухвалено друкувати в „Записках“, 2) Д. Мих. Павлик предложив збірку документів до дїяльности Осипа Федьковича, як шкільного інспектора. Постановлено використати її в відповіднім томі „Українсько-руської Бібліотека“, де буде поміщена кореспонденція поета. 3) Вибрано делєґатом секції до Видїлу на ново дра Івана Франка, а уконституованє секції виложено до дальшого засїданя.
[Хронїка... ч.31, 1907]
IV зас. дня 17 жовтня.
1) Секція уконституувала ся, вибравши: директором дра Ів. Франка; заст. директора Іл. Кокорудза; секретарем В. Гнатюка. 1) Др. К. Студинський предложив працю п. н. „Польські конспірації серед руських питомцїв і духовенства в Галичині в 1831—1846 р.“, яку ухвалено друкувати. 3) Відчитано лист д. Павлика, в якім він повідомляє про стан друку IV т. фолькльорних праць М. Драгоманова та подає пропозиції що до V т., які постановлено закомунїкувати Видїлови. Предложив також „Переписку М. Драгоманова з М. Бучинським“, яку взяв для зреферованя др. Ів. Франко.
V зас. дня 31 жовтня.
1) Др. І. Франко предложив: „Історію української лїтератури“, ч. І (від найдавнїйших часів до Ів. Котляревського. 2) Він же зреферував „Переписку М. Драгоманова з М. Бучинським“ зладжену М. Павликом. Обі працї ухвалено друкувати.
VI зас. дня 28 падолиста.
1) Др. В. Щурат предложив працю п. н. „Статя про азбуку Миколи з Ветлини“, яку ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Ів. Ом. Левицький предложив „Галіцько-руську біблїоґрафію за 1887 —1893 р.“, як продовженє давнїйшої своєї працї, яку ухвалено друкувати.
VII зас. дня 23 грудня.
1) Др. І. Франко предложив свою працю п. н. „Воскресна драма“. 2) Вол. Гнатюк предложив замітку п. н. „Як писати заіменник ся при дїєсловах“. Обі працї ухвалено друкувати в „Записках“.
[Хронїка... ч.32, 1907, с.9—11]
1908
II зас. дня 14 марта.
1) Вибір нових дїйсних членів відложено на неозначений час. 2) Др. Ів. Франко предложив працю д. Ярослава Гординського п. н. „Травестована Енеїда Міхаелїса“. 3) Др. К. Студинський предложив працю д. Мих. Возняна п. н. „Проєкт правописи Івана Жуківського на зїздї „руських учених“. Постановлено друкувати обі працї з деякими змінами.
[Хронїка... ч.34, 1908, с.10—11]
III зас. дня 1 мая.
1) Обговорено справу евентуального вибору заступника делєґата секції до Видїлу на час недуги д-ра Ів. Франка, одначе відступлено на разї від вибору. 2) Постановлено просити д-ра Ол. Колессу, щоби швидше кінчив друк творів Оеипа Федьковнча. 3) Постановлено просити Видїл, щоби вказав місце і час друку переписки М. Драгоманова з М. Бучинським та запитати, в якім томі „Збірника“ секції міг би друкувати ся V том розвідок М. Драгоманова про українську народню словесність, якого більшу частину д. М. Павлик має готову. 4) Др. К. Студинський предложив працю д. М. Возняка п. н. „Причинки до студій над писанями Лаврентія Зизанїя“, яку ухвалено друкувати в „Записках“.
IV зас. дня 3 червня.
1) Д. Ід. Кокорудз предложив статю д-ра І. Свенцїцького п. н. „Іван Вагилевич як проповідник“. 2) Др. К. Студинський предложив свою розвідку п. н. „Листи мінїстра Земялковського до єпископа Ступницького“. Ухвалено обі праці друкувати в „Записках“. 3) Вибрано дїйсними членами проф. Володимира Перетца в Київі та проф. Миколу Сумцова в Харкові та постановлено предложити їх Видїлови до затвердженя.
V зас. дня 2 липня.
1) Др. К. Студинський предложив замітку д. М. Возняка п. н. „До історії виданя Номисового збірника „Українських приказок““. 2) Той сам предложив працю д. Ів. Созанського п. н. „Поетична творчість Олексанцра Духновича“. Обі статї ухвалено друкувати. 3) Д. Ід. Кокоруда предложив працю д. М. Возняка п. н. „Українські драматичні вистави в Галичині“ в 1-шій пол. XIX ст. Ухвалено друкувати з деякими змінами.
[Хронїка... ч.35, 1908, с.14—15]
VI зас. дня 19 жовтня.
Др. Кир. Студинсьвий предложив свою працю п. н. „Причинки до історії культурного житя в Галицькій Руси в лїтах 1833 — 47“, яку ухвалено друкувати як передмову до другого тому переписки Я. Головацького в „Збірнику“ секції.
[Хронїка... ч.36, 1908, с.16]
1909
І зас. дня 11 лютого.
1) Др. К. Студинський здав справу з граматики Павлїна Свєнцїцького, який передано ще для перегляду д. І. Кокорудзови. 2) Др. Осип Маковей заявив охоту взяти на себе виданє дальшого тому „Укр. руської Біблїотеки“, до якого ввійшли би матеріали до біоґрафії О. Федьковича і сама біоґрафія, що приняго до відома.
II зас. дня 18 лютого.
1) Д. Іля Кокорудз здав справу з граматики Павлина Свєнцїцького, яку постановлено надрукувати. 2) Др. К. Студинський предложив статю д. М. Возняка „Студії над українськими граматиками в Галичині 19 в.“. 2) Д. Іля Кокорудз предложив призначену для Miscellanea замітку д. М. Возняка: До історії трупи Бачинського.
[Хронїка... ч.38, 1909, с.12—13]
III зас. дня 6 мая.
1) Др. І. Франко відчитав вступ до своєї історії лїтератури п. н. „Теорія і розвій лїтератури“, який ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Уконституованє секції відлежено на далї.
[Хронїка... ч.39, 1909, с.20]
IV зас. дня 11 падолиста.
1) Др. К. Студинський предложив працю д. М. Тершаківця п. н. „Відносини Варт. Копітара до галицько українського письменства“, яку ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Дискутовано над недалекою річницею столїтник уродин М. Шашкевича (1911 р.), над її святкованєм, критичним виданєм творів М. Шашкевича, та збірником праць, що вяжуть ся з особою поета, або иншими людьми з тої пори. 3) Принято до відомости, що язикова комісія орґанїзує під проводом дра В. Щурата збірник праць, звязаних із ювилеєм Т. Шевченка в 1914 р. і висловлено застереженє, що всї працї мусять переходити звичайну апробату секції. 4) Постановлено скликати на перші днї грудня засїданє для вибору нових дїйсних членів.
V зас. дня 20 падолиста.
1) Др. К. Студипський предложив працю проф. В. Перетца п. н. „Матеріяли до історії української лїтературної мови“. 2) д. І. Кокорудз зреферував статю д. В. Гнатюка п. н. „Хоценський співанник Левицьких“. Обі працї ухвалено друкувати в „Записках“. 3) Вибрано делєґатом секції до бібліографічної комісії д. І. Кокорудза.
VI зас. дня 9 грудня:
1) Др. В. Коцовський подав справозданє з праці д. Тараса Франка п. н. „Українсько-руське віршованє“. Постановлено її передати до другої рецензії д. Філ. Колессї. 2) Д. І. Кокорудз преддожив статю д. Я. Гординського п. н. „До біоґрафії й характеристики Миколи Устіяновича". Ухвалено друкувати в „Записках“. 3) Вибрано новими дїйсними членами секції і рішено пред– ложити Видїлови до затвердженя: а) Філярета Колессу у Львові, б) Дра Зенона Кузелю в Чернівцях, в) Юлїява Романчука у Львові, г) Федора Корша, проф. унїв. в Москві.
VII з асїданє дня 23 грудня.
Др. Іл. Свєнцїцький предложив працю п. н. „ Похоронне голосїнє і церковно-релїґійна поезія“, яку ухвалено друкувати в „Записках“.
[Хронїка... ч.40, 1909, с.11—13]
1910
І зас. дня 23 марта.
Д. Волод. Бирчак предложив свою працю п. н. „Візантійська церковна пісня і Слово о полку Ігореві“, яку ухвалено друкувати в „Записках".
II зас. дня 8 двітпя.
1) Др. Ів. Франко зреферував дальшу частину своєї праці п. н. „Студії над українськими вароднїии піснями“, яку ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Др. Е. Студинський предложив план критичного виданя писань Маркіяна Шашкевича, яке підняв ся владити д, Мих. Возняк на ювилейний (1911) рік.
[Хронїка... ч.42, 1910, с.16, 18]
III зас. дня 26 мая.
1) Др. К. Студинський предложив статю д. Вол. Радзикевича п. н. „Павлин Свєнцїцкий,огляд публіцистичної, наукової та лїтературної його діяльности“, яку ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Др, І. Франко подав до відома, що вже скінчив ся друк його „Нармсу історії української лїтератури“ та що незабаром вийде в накладї Українсько-руської Видавничої Спілки.
IV зас. дня 16 червня.
1) Д. Філ. Колесса предложив статю проф. Ф. Корша п. н. „До історії українського осьмискладового вірша“, яку ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Др. О. Маковей подав відомости про стан друку дальшого тома „Українсько-руської бібліотеки“, в якім містять ся матеріяли до біоґрафії О. Федьвовича. 3) Др. Ів. Франко повідомив про вихід XXVIII т. Етноґр. Збірника, що містить остатний (шестий) випуск приповідок і VI т. „Памяток“, що містить першу частину житія святих.
[Хронїка... ч.43, 1910, с.5—6]
V зас. дня 14 падолиста.
1) Др. К. Студинський предложив статю п. п. „Про полемічну лїтературу в 1608 р.“ (І часть). 2) Він же предложив статю д. М. Возняка п. н. „Співанник ІІашковського“. Обі праці ухвалено друкувати в „Записках“. 3) Відчитано лист д. М. Павлика і постановлено предложити його Видїлови.
[Хронїка... ч.44, 1910, с.9]
1911
І зас. дня 27 цвітня.
1) Д. Іл. Кокорудз предложив передмову д. М. Павлика до кореспонденції Мих. Драгоманова з Мел. Бучинським, яку ухвалено друкувати в „Збірнику“ секції. 2) Д. Мих. Возняк зреферував свою статю п. н. „Граматика Лаврентія Зизанїя в 1596 р.“ яку ухвалено друкувати в „Записках“.
[Хронїка... ч.46, 1911, с.12]
II зас. дня 24 мая.
1) Д. Ілля Кокорудз зреферував статю проф. Вол. Перетца п. н. „Памяти Павла Житецького“, яку ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Др. К. Студинський предложив збір документів до історії духовної семінарії у Львові ва часів М. Шашкевича разом зі студією. Постановлено друкувати.
III зас. дня 31 мая.
1) На внесенє д. О. Барвінського висловлено бажанє до Видїлу, щоби з огляду на слабе здоровлє Ів. О. Левицького прискорив друк його „Біблїоґрафії“. 2) Др. Іл. Свенціцький предложив передмову до українських похоронних голосінь, яку ухвалено друкувати в „Етноґр. Збірнику“. 3) Вибрано дїйсними членами: а) Костянтина Михальчука, українського фільольоґа в Київі б) М. Ів. Петрова, вислуженого професора духовної академії в Київі.
[Хронїка... ч.47, 1911, с.13]
IV зас. дня 14 вересня.
Д. Волод. Гнатюк підніс ріжні справи технічного характера дотично діяльности секції.
V зас. дня 28 жовтня.
1) Др. Ів. Франко зреферував працю дра Яр. Гординського п. н. „Уривок південно-руського Псалтира XIII—XIV в.“ 2) Той сам предложив свою статю п. н. „Щасливмий чоловік. Образок з житя білор. пана з XVII—XVIII в.“ 3) Др. Іл. Свєнцїцький предложив статю п. н. „Бучацьке євангеліє. Палєоґрафічнии опис“. Всї три працї ухвалено друкувати в „Записках“.
[Хронїка... ч.48, 1911, с.11, 13]
1912
І зас. дня 25 цвітня.
1) Др. Ів. Франко предложив першу частину „Студій над церковно-славянськими текстами“, які ухвалено друкувати. 2) Той же подав до відомосги, що приладив до друку збір писань Луки Данкевича в хронольоґічнім порядку, при чім тексти зредаґував критично, і запропонував друкувати сю збірку в „Укр. р. біблїотецї“. 3) Др. К. Студинський подав до відомости, що „Акти духовної семінарії в рр. 1829—1843“ друкують ся та що на передмову до них піде історія семінарії з тих лїт. 4) Принято до відомости, що д. І. Верхратський ладить працю „Про говор Батюків“. та свої спомини, які бажав би друкувати в виданях Товариства. Постановлено в тій справі ввійти в близше порозумінє з автором.
[Хронїка... ч.50, 1912, с.10—11]
II зас. дня 1 липня.
І) Др. І. Франко предложив передмову проф. В. Перетца до VII т. „Памяток“, яку ухвалено друкувати. 2) Той сам предложив „Доповненя до студій над україн. народнїми піснями“, які ухвалено друкувати в „Записках“.
[Хронїка... ч.51, 1912, с.14]
III зас. дня 12 вересня.
1) Проф. Юл. Романчук предложив: „Критичні замітки до Шевченкового Кобзаря", які ухвалено друкувати в „Записках". 2) Др. Ів. Франко зреферував першу частину „Студія над найдавнїйшим київським літописом“.
IV зас. дня 8 падолиста.
Проф. Ів. Верхратський предложив працю п. н. „Говор Батюків“, в якій крім опису говору подав збірку народнїх оповідань, пісень, пословиць і загадок. Ухвалено друкувати працю в „Збірнику “ секції.
[Хронїка... ч.52, 1912, с.10—11]
1913
І зас. дня 19 сїчня.
1) Д. Вол. Гнатюк подав до відома стан друку другого тому „Знадобів до укр. демонольоґії“, що містить 18 роздїлів, а в них 1175 чисел. З уваги на більший обєм тому подїлено його на два випуски (Етн. Збірник, т. 33—34); до першого ввійшло вісїм, до другого десять роздїлів. 2) Той сам предло–. жив статю п. н. „Останки передхристіянського реліґійного світогляду наших предків“, яку ухвалено друкувати як передмову у ХХХІІІ—ХХХІV т. „Етноґр. Збірника“. 3) Др. Іван Франко предложив плян виданя писань о. Стефана Петрушевича. Постановлено дати з них вибір у „Збірнику“ секції.
II зас. дня 4 лютого.
1) Др. І в. Франко предложив працю п. н.: „Духовна й церковна поезія на сході й заходї“. 2) Др. І. Свєнцїцький відчитав свою працю п. н. „Бойківський говір села Бітлї“. Обі праці ухвалено друкувати в „Записках“.
III зас. дня 21 цвітня.
1) Др. Ів. Франко предложив статю „Азбучна війна 1859 р.“, яку ухвалено друкувати в „Записках". 2) Той сам предложив справу друку своїх „Студій над церковно-славянськими текстами“, які призначено для „Збірника“ секції.
[Хронїка... ч.54, 1913, с.10—11]
V зас. дня 20 падолиста.
1) Відложено уконституованє секції й вибір делєґата до Видїлу до зібраня більшого комплєту; тоді порішить ся також справу вибору нових членів. 2) Др. К. Студинський подає до відома, що незадовго вийде з друку подвійний том секції, який містить акти духовної семінарії з 1829—1843 р. Постановлено зажадати від Видїлу, щоби й 1914 р. визначив кошти на подвійний том збірника секції. 3) Принято до відома ухвали етноґрафічної та язикової комісії з увагою, що секція противить ся ставленю правописної справи на зїздї укр. письменників.
[Хронїка... ч.56, 1913]
1914
І зас. дня 22 січня.
1) Др. К. Студинський зреферував свою працю п. н. „Духовна семінарія у Львові 1829—1848; Перша частина (1829— 1887)“. Ухвалено друкувати в „Збірнику“ секції. 2) Той сам зреферував статю д. М. Бараника п. н. „З житя питомцїв львівської дух. семінарії в 1848 р.“, яву постановлено друкувати в „Записках“.
II зас. дня 15 лютого.
1) Вибрано 14 нових дійсних членів, із того 5 Українців: Дра Я. Гординського, дра І. Свенцїцького, М. Тершаківця, Евг. Тимченка, дра В. Щурата і 9 чужинців: Дра Е. Бернекера, дра І. Бодуена де Куртене, дра О. Брікнера, дра Ол. Брока, дра Т. Ґартнера, дра М. Мурка, дра С. Новаковича, дра Ю. Полївку і дра І. Шішманова та постановлено предложити їх Видїлови до затвердженя. 2) Постановлено звернути ся до Виділу з домаганєм зорганїзована редакцийного комітету для видаваня „Записок“. 3) Ухвалено вистерегти собі виключне право оцінюваня лїтературно-фільольоґічних праць, призначених до видань Товариства.
III зас. дня 22 лютого.
Др. Ів. Франко предложив працю п. н. „Слово Ів. Дамаскина на Благовіщенє“ та „Шевченкова поема Марія“. Постановлено друкувати в „Записках“ першу частину статі „Шевченкова Марія“.
IV зас. дня 3 марта.
1) Др. Ів. Франко зреферував статю дра В. Яґіча в російській мові п. н. „Двѣ-три замѣтки изъ области древнѣйшаго церк. слав. перевода“. 2) Др. В. Щурат зреферував статю дра Ол. Брікнера в польській мові п. н. „Epopeja Bazyliańska“. Ухвалено обі статі друкувати в оріґіналї в „Записках“.
V зас. дня 10 марта.
Секція уконституувала ся на ново вибравши: Директором дра С. Смаль Стоцького, заступ. директора дра К. Студинського, секретарем дра В. Щурата. Заразом висловлено через повстанє подяку дру Ів. Франкови за дотеперішний провід у наукових працях секції.
VI зас. дня 16 марта.
1) Др. В. Щурат зреферував статю проф. М. Сумцова п. н. „Пісня про дзвін Ф. Шілєра в перекладї Мина і Білиловського“, яку постановлено друкувати в „Записках“. 2) Той сам реферує працю дра Я. Гординського п. н. „До житєпису Федьковича“. Постановлено надрукувати в місцелянеах „Записок“ перший причинок про кандидованє Ю. Федьковича на посла в 1870 р. 3) Той сам реферує про занятя язикової комісії і пропонує, щоб секція згодила ся на те, аби предложені комісії праці виходили окремими брошурками п. н. „Праці язикової комісії“. Принято до відома.“ 4) Відчитано письмо з Київа в справі словаря Шевченківської мови.
VII зас. дня 22 марта.
1) Др. С. Сталь Стоцький зреферував студію д. Ев. Тимченка п. н. „Вокатів в українській мові“, яку ухвалено друкувати в „Записках“. 2) Др. Ів. Зїлинський предложив свою працю п. н. „Проба подїлу україн. говорів на діялєктичні ґрупи“, яку передано до корреферату дру С. Смаль Стоцькому. 3) Постановлено звернути ся до Видїлу з домаганєм вплинути на істор. фільософічну секцію, щоби на її засїданях не реферовано лїтературно - фільольоґічних праць, лиш на засїданях фільольоґічної секції. 4) Ухвалено поставити домаганє до Видїлу, щоби „Записки“ подїлено на два окремі виданя так, щоб фільольоґічна секція могла видавати свої працї окремими книжками.
VIII зас. дня 10 мая.
1) Др. С. Смаль Сгоцький присвятив згадку памяти пок. дійсного члена К. Михальчука, якого пошановано повстанєм. Ухвалено одну книжку „Записок“ присвятити К. Михальчукови і в нїй надрукувати його автобіоґрафійку. 2) Др. С. Смаль Стоцький предложив працю дра І. Зїлинського п. н. „Проба подїлу україн. говорів на діялектичні ґрупи“ і працю д. Цибушника п. н. „Причинки до української конюґації“. Обі працї ухвалено друкувати в „Записках.“ 3) Др. І. Свенцїцький предложив посмертну працю дра П. Крипякевича п. н. De hymnographia Mariana in ecclesia graeca“, яку ухвалено друкувати в „Записках“ у латинській мові. 4) Др. В. Щурат предложив „Нові спомини про Шевченка“ д. Яшевського, які ухвалено надрукувати також у „Записках.“ 5) Вибрано делеґатом секції до Видїлу дра В. Щурата, а заступником секретаря дра Яр. Гордвнсьвого. 6) В справі зїзду укр. письменників вибрано комісію з дра Ів. Зїлинського і дра О. Смаль Стоцького, якій поручено уложити фільольоґічну програму рефератів і з дра Ол. Колесси та дра Іл. Свенцїцького, якій поручено уложити істор. лїтературну проґраму рефератів. 7) На внесенє проф. Ю. Романчука постановлено порозуміти ся з росийськими Українцями в справі виданя листів Шевченка.
IX зас. дня 11 червня.
1) Др. В. Щурат відчитав письмо Видїлу в справі подїлу „Записок” і реферованя праць на засїданях секцій. 2) Відчитано також письмо Видїлу в справі меморіалу про самостійність україн. мови і вибрано комісію в дд. Ол. Барвінського, В. Гнатюка, Ю. Романчука та дра В. Щурата, яка має установити форму евентуального меморіалу. 3) В справі словаря Шевченківської мови ухвалено розіслати членам дотичну проґраму язикової комісії.
X зас. дня 30 червня.
1) Проф. Ю. Романчук зреферував статю проф. Т. Грушкевича п. н. „З початків культу Шевченка в Галичині“. 2) Др. Щурат зреферував першу частину нової біоґрафії Т. Шевченка, яку написав д. Ів. Стешенко. Обі статї ухвалено друкувати в „Записках“. 3) Дискутовано над меморіалом у справі самостійности укр. мови та над програмою секції в справі зїзду укр. письменників.
[Хронїка... ч.58-59, 1914, с.15—18]
[Хронїка Наукового Товариства імени Шевченка, 1900—1914]
04.08.2017