Наполеон І. перший мілїярдер. Першим чоловіком, якому можна доказати, що мав більше як один мілїярд франків, був Наполеон, яко цїсар Французів. Сю величезну суму гроший мав готовими грішми, в більшій части в золоті. Нїколи, анї яко ґенерал Бонапарте, анї яко цісар, не здавав рахунку власти, тим менше слабому парляментови зі своїх видатків і приходів; ба треба тут згадати, що в Францйї таки нїхто сим не журив ся, відкіля він брав гроші. Францию обтяжив податками, не позичав нїчого, а противно продавав державні добра, як пр. 1814 р. лїси за 800000 франків. Від воєнного походу в Італії р. 1795 утворив Наполеон фонд для свого власного ужитку, котрий вкінци осягнув суму 2 мілїярди франків. З сего то фонду Наполеон утворив своє війско, своє власне. З сего фонду виплачував ґажі достойникам а жолд воякам. Шефови Генерального штабу Бертіерови платив річно 1,254.000і фр., Давонстови 910.848 фр., Невви 729.973 фр., . Масенсви 683.375 фр., Лянесеви 327.820 фр. а Сулятови 305.770 фр. Уоруженє на війну проти Росиї, сама війна з її величезними втратами 1813 року дуже зменшили цїсарський фонд. До Липска дав ще сам зі свойого 60 мілїонів а на зоруженє 1814 останок 135 мілїонів. Фонд вичерпав ся, союзники станули у Франциї, війна скінчена, а Наполеон забирав ся яко вбогий чоловік на Ельбу. При своїм повороті 1815 найшов покладної готівки ще 50 мілїонів, але вони не вистарчали. Тут продав потайки рентове державне амортизацийне майно і підложив підроблені дуплїкати. Так зискав 26 мілїонів, а нїхто не міг дізнати ся, відки взяв гроший на нове воруженє. Але прийшло Beile Aliance й унеможливило дальші фінансові операциї.
Будучність-бібліотек. Директор біблїоґрафічного інститута в Бруксели п. Отлт і звісний бельґійськей фізик Р. Ґольдшміг приготовляють дійсну революцию в области біблїотекарства..
А саме хотять вони нинішні бібліотеки, які займають богато місця, заступити мікрофотоґрафічною системою, себто фотографічно поменшеними репродукциями виданих дотепер друків, як також рукописий. Специяльно обдумана обома ученими метода дозволить фотоґрафувати сторону за стороною з великою скоростию, так що протягом пів години можна буде відфотоґрафувати пятьдесять сторін звичайної вісімки на клїші в розмірі 9X12 цент. Опісля з тих кліш можна буде одержати позитиви, але і негативи можуть, віддати прислугу, з тою лише ріжницею, що тло буде чорне, а букви білі. В сей спосіб на кліші; о 72 центм. квадр. можна одержати зменшену фотографію 72 сторін „octavo“. Очевидно, що таку поменшену репродукцию можна буде вигідно вичитати лише при помочи відповідного побільшеня, до чого послужить специяльний дияпозитив Ґольдшміта. Коли би сю методу Отлєт- Ґольдшміта примінено до загального уживаня, так тодї наступив би нечайний переворот в царині біблїотекарства і читальняности. Поминувши можливість придбаня дешево дуже численної бібліотеки, яка однак займала би дуже мало місця, безмірно улекшено би зазнайомлене з рідкими рукописями при помочи сих мікрофотоґрафічних знять, доступних навіть для дуже незаможних читачів. Величезні палати публичних. бібліотек, котрі з кождим роком треба побільшувати, щоби помістити щораз зростаючі маси книжок, дали би ся заступити кільканайцяти шафами мікрофотоґрафічних знять і потопа всякої друкованої бібули, яка дійсно загрожує нещастєм нинїшному цивілїзованому сьвітови, була би здержана. Біблїоґрафічний інститут в Бруксели поробив перші кроки в цїли зреалїзованя ідеї свого директора і фізика Ґольдшміта.
Щоби зірвані цьвіти не вянули, треба дати води, в якій ставимо їх, три кавальчики цукру на одну лїтру води. Цьвіти одержують таким робом житєву силу і задержують довго свіжість.
