З нагоди ювилею – День першого мая. – В часописи „The Oakland Tribune“ – Дезерция з гр.-кат. церкви. – Українські назви улиць в Кіцмани.

З нагоди ювилею д-ра Івана Франка при­готовляє артист-різьбар Станислав Роман Левандовський, особистий знакомий ювилята, бронзову плякету з портретом Івана Франка. Артист, Українець родом, що мешкає стало у Відни, є славний зі своїх різьб у віденськім парламенті, творець „Сальомеї“, знаний і у нас з памятника пок. Володимира Барвінського, на­лежить до найзнаменитших різьбарів, замешка­лих у Відни. На днях вислав він свій проєкт памятника Шевченка на конкурс до Києва. Плякета з портретом Івана Франка вже майже готова, та невдовзі буде можна її набувати по низьких цінах.

День першого мая. Вже перед пятою годиною рано музики будили змучений Львів до сьвята весни — до першого мая. Все зривало ся і йшло витати сонце то в стрийський парк, то на ви­сокий замок. — Около 9-тої години почала на­повняти ся спортова палата зорґанїзованим ро­бітництвом. Манїфестацийні збори отворив ред. Гартлєб, а відтак промовляли посол Гудем, На­хер, Древняк, Гудец (jun), Ганкевич, Гавзнер ну і також і Райцесівна. Бесїдники підчеркували як відрадний факт, обставину, що супроти чорних затїй росийського царату, стоїть рамя об рамя український і польський пролєтарият столичного міста. Підношено також ворожі оклики на адре­су форпочти московської навали, на адресу вшехпольсько подолянсько-єпископсько-русофіль­ської коаліциї. Бесїдники остро виступали осо­бливо проти польського епископату і доказували на основі цитат з Істориї Коржана і Бобжин­ського, що польські епископи своєю дїяльно­стию записали ся сумно в польській істориї, бо підпомагали Росиї і Прусиї та побирали навіть від них пенсиї. Опісля вийшли вічевики на вулицю та манїфестацийним походом пішли аж під па­мятник Міцкевича, відки по промові д-ра Ви­ростка розійшли ся. В полудне грав міський те­атр Гоголевого „Ревізора з Петербурга“. По полудни відбудеть ся людова забава на Високім Замку.

В часописи „The Oakland Tribune“, що ви­ходить в місті Oakland в Каліфорнії, поміщено в числї з 30. марця 1913. під заголовком „Fled to escape сzar‘s tyranny" (Утїкач із царської ти­ранїї) ілюстрацию та статейку про Українців. Ілюстрация представляв розмову о. Агапія Гон­чаренка, старенького емігранта з росийської У­країни, живучого тепер на власній фармі неда­леко Hayward'y в Каліфорнії та звісного укр. публіцї з Європі з його дописий, міщених сво­го часу в „Народї“, з п. Юрієм Данишем, мо­лодим галицьким емігрантом, що проживає те­пер враз з своєю жінкою п. Теклею Даниш (рівнож Галичанкою) в Oakland в Каліфорнїї. В заднім плянї наскіцовано картину прогнаня о. Гончаренка з царату росийським жандармським офіцером. Довша статя п. Даниша, додана до сеї ілюстрациї а написана за спонукою о. Гонча­ренка, розказує про Україну, її нарід, землю, історичну долю та теперішне положенє. Ось за­головка окремих уступів: „Lived in tribes“, „Со­ssaks rebel", „Protected country“, „Not military Cossaks“, „Poet rouses people“ (про Шевченка), „Franko Ukrainian“ (про Франка) і т. д. Треба подякувати п. Данишови за те, що так коротко а ядерно вмів поінформувати калїфорнїйських Американцїв вро Україну.

Дезерция з гр.-кат. церкви. В місяци лютім с. р. зміняли у Львові 22 особи своє віроіспові­данє. Давну віру покинули: 1 римо-католик, 1 жид, 1 греко-православний і 10 греко-като­ликів. На жидівство перейшла 1 особа, а реш­та перейшла на римо-католицизм.

Українські назви улиць в Кіцмани. Рада міста Кіцманя постановила віднестись до всїх урядів, щоби були на них вивіски в українській мові, та на тім самім засїданю постановлено надати го­ловним улицям в Кіцмани ось - такі назви: Го­ловна дорога (шлях Чернївцї - Залїщики) від вїзду до Кіцманя до роздорожа біля почти: ул. Шев­ченка, — а відси до виїзду: ул. Федько­вича; на право (попри парохіяльні доми): ул. Котляревського, на лїво (напротив пра­восл. церкви): ул. Драгоманова; на право (на зелїзницю) : ул. Воробкевича, а до­лїшна часть її: ул. Ґрібовича (давного па­роха Кіцманя), напроти на лїво (попри костел і дївочу школу:) ул. Франц Иосифа І.; по­при ґімназию: ул. Xмельницького; коло домів бурмістра й посла Бажана: ул. посла Бажана; коло давної ґімназиї: ул. бл. п. дир. Шпойнарівського; ул. на лїво (попри біжницю до лїса): ул. Дорошенка; ул. (на­против): ул. Шашкевича. Найдовша улиця, се ул. Федьковича (около 950 метрів), найкоротша ул. Бажана (около 100 м.) Таблички в назвами улиць будуть в мові українській.

 

 

01.05.1913

До теми