† Іван Герасимович.

Сумна вістка наспіла до нас сьогодні з Берліна: Відомий педагог, журналіст і борець за українську школу, Іван Горасимович — не живе!
На світ прийшов він 1876-го року у Галичі. Вчителював вперед у Галичині, опісля на Буковині. У Львові був одним з основників "Взаємної Помочі Українського Вчительства". На Буковині редагував перший вчительський журнал "Промінь" (у Вашківцях). У війні Покійний був в рядах У. Г. А.: 1918—19 рр. Він — шеф пресового бюра при Начальній Команді. Зчасом — в Україні Його арештують і засуджують на смерть большевики, але Йому вдається втекти з їх рук.
Покійний писав багато по різних часописах і журналах. Видав м. і. відозву-книжку п. н. "Голод в Україні" (перекладену на інші мови). Особливо багато посвятив статтей і брошур справі української школи в б. Польщі. Відомі такі його більші речі, як "На тривогу" і "Шкільний плебісцит".
Довгими роками працював в Організаційному відділі "Рідної Школи" у Львові та в редакції журналу-місячника "Рідна Школа".
З приходом большевиків до Галичини емігрував до Г. Г., де працював дальше і видав "Методику для українського шкільництва".
В останніх часах Покійний працював в Українському Окружному Комітеті в Коломиї та в редакції "Воля Покуття".
Недавно виїхав до Українського Інституту у Берліні, де постигла його невмолима смерть.
З Покійним сходить у могилу людина невтомної праці, громадянин небуденного характеру, з глибоким почуттям обов'язку.
Вічна Йому Пам'ять!

13.05.1942

До теми