Принятє українських депутацій.
Львів, 23 марта 1917.
Нинїшного дня принимав намісник ґр. Гуйн депутації, які прийшли представитись йому з нагоди його вступленя в уряд.
З українських депутацій першу приняв п. намісник полїтичну депутацію від Народного Комітету. Іменем депутації промовив голова п. д-р Кость Левицький:
Ваша Ексцелєнціє! Перед Вашою Ексцелєнцією являють ся представники української орґанїзації полїтичної, щоб іменем українського народу Вашу Ексцелєнцію в нашім королївськім городї уклінно повитати. Витаючи Вашу Ексцелєнцію як нового цїсарського намісника, висказуємо сердечне бажанє, щоб Baшій Ексцелєнції пощастило в сих тяжких злиднях воєнних уладити енерґічною і справедливою рукою управу краю для добра населеня та допомогти українському народови піднести ся до добробуту і добути належні йому права як народови рівноправному в монархії Габсбурґів.
(По нїмецьки:) Ваша Ексцелєнціє! В тяжкій добі переймає Ваша Ексцелєнція високий уряд цїсарського намісника. Українська людність приняла іменованє Вашої Ексцелєнції намісником з повним довірєм, бо в особі Вашої Ексцелєнції бачимо активного, предметового і справедливого мужа державного, котрий рівномірно піде на зустріч потребам обох народів краю.
Позваляємо собі висказати бажанє, щоби усї урядники краю все мали на оцї обставину, що вони істнують для людности, та щоб вони обовязуючі закони безумовно берегли без ріжницї стану і національности. 3 окрема просимо Вашу Ексцелєнцію, щоби трактовано нашу народність в школї, судї і публичнім житю як справдї рівноправну націю.
Війна найтяжше навістила нашу східногалицьку область. Українська людність все виявляла свою привязаність і вірність для цїсаря і держави. Маємо надїю, що важка доля наших утїкачів і виселенцїв можливо скоро буде облекшена тай що в найблизшім часї ужиєть ся відповідних способів і сил для господарської відбудови Східної Галичини, щоб осьтак, загоїти рани, які завдала війна.
При сїй нагодї нехай нам буде вільно зазначити торжественно, що ми Українцї бачимо в державно-безпосередній приналежности до габсбурської монархїї найпевнїйшу запоруку самостійного нашого розвитку на українських областях Австрії і нашої самоуправи в Східній Галичинї.
Намісник ґр. Гуйн відповів (спершу по українськи, далї по нїмецьки). Зазначив, що стоїть на становищи справедливости для обох народів, що зосібна буде вимагати, щоб всї урядники стояли на становищи справедливости для цїлої людности без ріжницї народности. Український нарід намісник знає і буде старати ся іти на зустріч його домаганям. Найважнїйшою річю вважає намісник облекшити долю навіщеної війною людности.
З черги приняв намісник депутацію економічну (під проводом п. дир. Василя Нагірного), депутацію Товариства "Просвіти" (під проводом о. радн. Лежогубського), депутацію Наук. Товариства ім. Шевченка, депутацію "Укр. Товариства Педаґоґічного", "Бояна" і "Муз. Інституту ім. Лисенка", депутацію Ставропіґійського Інститута (під проводом сенїора п. радн. Шеховича), депутацію українських жіночих орґанїзацій (під пров. п. Олесницької), депутацію Toв. ім. cв. Павла (під пров. о. Стефановича), депутацію Тов. опіки над виселенцями (під пров. п. Кміцикевича), врештї депутацію селян із Старого Самбора (під пров. п. Струка) з жалобою на поведенє функціонера тамошного староства і з прошенєм о приверненє п. інж. Лучкова до експозитури відбудови.
Відповідаючи на прошенє останної депутації, заявив п. намісник, що в обсадї фаховими силами інституцій відбудови буде рівномірно трактувати обі народности.
