Історично-Краєзнавчий Музей в Тернополі
Тернопіль, 31 грудня.
Не можна сказати, щоб у Тернополі було наладнане українське життя, як це повинно бути і як є по інших містах та містечках. Щойно недавно остаточно склався Український Громадянський Комітет з головою Др. Бриковичем на чолі і Др. Н. Гірняком як заступником. Ще до сьогодні не спромігся Комітет на свою газету, хоч в цьому випередили його давно менші міста, як Теребовля та інші. Про оживлений рух в філії "Просвіти'' та по околиці рівно ж майже не чути. Можна дещо оправдати ці недостачі пошесною недугою (тифом), яка уже проминула в Тернополі. Недостачу часопису пояснюють тим, що большевики вивезли майже усіх визначних українців і одинокого фахового редактора Семчишина. Фабрика "Калина" не відновила своєї діяльності, бо нема кому зайнятися цією справою, а Др. Чумак сам не може дати собі ради. Але коли б фабрику рушили з місця, то кандидатів на посади було б напевно багато.
Одне відрадне явище Тернополя — це музей! Хто цікавився музейними справами в Галичині і оглядав маленьку збірку, тому два роки яка містилася в одній кімнаті Т-ва "Бесіда" під опікою проф. Олексишина, той здивується, коли побачить на будинку бувшої міської школи таблицю з написом "Історично-Краєзназчий Музей". Яким чином з такої маленької збірки, що містилася в одній кімнаті, нагло виросло таке колосальне число експонатів, якого не можна помістити у 12 кімнатах двоповерхового будинку?
На те дає відповідь директор Музею п. Олійнюк і його співробітниця д. Садовська.
Як знаємо, тому десять літ була музейна гарячка. Майже кожне містечко старалося створити у себе музей. Мали такі музеї не лише Тернопіль, але Золочів, Теребовля, Бучач, Монастириська, Бортів, Заліщики, Городенка, Бережани, Підгайці, Збараж, Кудринці. За большевицької влади був наказ скомасувати усі музеї і створити обласний Музей у Тернополі. Управа Музею докладала усіх зусиль, щоб ті збірки звести до Тернополя. План переведено майже в цілості. Відпали збірки Золочева, який було включено до Львівської області, а Теребовля зовсім відмовилася віддати свою збірку. З польського урядового Музею в Тернополі попало малощо, бо майже усі експонати розграблено.
Оглядаючи експонати, розкладені по кімнатах, дуже дивуєшся. Тут можна бачити такі прекрасні і рідкі експонати, що просто забуваємося з дива.
В партері міститься природа: три кімнати. На поверсі чудова і дорогоцінна етнографічна збірка: вишивки околиць Подільщини. Експонати вкривають стіни майже до стелі. Чому це так розміщено? Немає місця — кажуть. Зараз в трьох сусідніх кімнатах історичний відділ. Дорогоцінні (викопалини) знахідки, з кургану в Остап'ю біля Скалата, та з Кудринець (над Дністром)! Тут вмілою рукою показано хронологічно експонати з праісторії — камінна доба, бронзова, залізна; далі Київська — знахідки в Крилосі, Збаражі, Теребовлі — козацька доба аж до найновіших часів.
Між ними рідка птиця: граматика Сакса, ручно писаний атлас 1642 року І. Блеєва, рукописний церковний співаник, багата збірка нумізматики і т. д.
Одна кімната завалена книжками. Бібліотеку порядкує п. Цурковська. Другий поверх займають картини. Вони в більшій кількості походять зі збірки Потоцьких з Поморян. Що було краще пропало, заки попало до музею. Качали, що в дворі Потоцьких був оригінал Рембрандта, але його не бачили. Яку вартість має ця збірка, треба навести картини таких майстрів европейського мистецтва, як Ватто, Буше, та Vigo Lebrum і інших.
Як звичайно буває, народини музею в цьому вигляді супроводилися великими перешкодами раз через воєнну завірюху, друге через брак зрозуміння, і сторони таких наших людей. За це велика заслуга дир. Олійнюка, який з великою посвятою і любов'ю подбав про те, що збірку не розкрадено (вкрадено кілька килимів). Його заходам треба приписати теперішний будинок музею, до чого причинився передусім капітан Дітль з Орсткомандантури м. Тернополя.
Управа Музею повинна в дальшій своїй праці подбати про те, щоб етнографічну збірку розмістити, коли не в трьох, то принайменше у двох кімнатах. Можна це зробити коштом галерії картин, яких там є забагато. Останну кімнату можна зредукувати до мінімум або подбати ще поро нове приміщення для музею.
Гр. Смольський.
