Група «Першого грудня»: Права не падають з неба як дар навічно.

 

Інціативна група "Першого грудня" закликала українців пам'ятати про виклики, котрі постають перед українською свободою, й наголосила на потребі саможертовної праці та відваги для подолання суворих випробувань нинішньго часу.

 

Про це йдеться у зверненні "Першого грудня", оприлюдненому до 40-ї річниці створення Української гельсінкської групи.

 

"Демократія не дається раз і назавжди. У свободи завжди є багато ворогів. Права людини не падають з неба як дар навічно. Не жаліймо зусиль, аби зберегти і примножити те, що для людини так само важливе, як і повітря", – закликали українські інтелектуали.

 

 

ЗВЕРНЕННЯ

Ініціативної групи «Першого грудня» з нагоди 40-річчя Української гельсінкської групи

 

Сорок років тому на теренах радянської несвободи постала Українська гельсінкська група (УГГ) — «малесенька щопта» захисників свободи і прав людини.

 

То був героїчний чин, адже Радянський Союз, формально приєднавшись у 1975 р. до Гельсінкських угод, зовсім не збирався дотримуватися взятих разом з іншими 34-ма державами зобов’язань щодо прав людини і основних свобод.

 

Тоталітаризм і далі залишався тоталітаризмом.

 

Сміливці з УГГ взяли на себе тяжкий хрест боротьби з ним, здійснюючи контроль за дотриманням прав людини в Україні відповідно до Гельсінкських угод. Для багатьох із нонконформістів ідея прав людини була водночас й ідеєю права української нації на свободу.

 

Набувши правозахисних методів і форм, український національний рух став зрозумілішим світові.

 

Боротьба, що її вела УГГ, була світлою хвилиною української історії. Вона стала подвигом великої самопожертви заради тих цінностей, які ще тільки мерехтіли, наче «досвітні огні», на далеких обріях майбутнього.

 

39 із 41 члена УГГ відбули неправедні покарання у в’язницях і таборах, на засланні і в психлікарнях. Історія  винагородила більшість із них: радянська тюрма впала на їхніх очах.

 

Але історія українського правозахисту не може завершитися разом з історією УГГ. Вона триває. Віддаючи шану безумству хоробрих, не забуваймо про нові виклики, про те, що свобода потребує захисту нині і повсякчас.

 

Демократія не дається раз і назавжди. У свободи завжди є багато ворогів. Права людини не падають з неба як дар навічно.

 

Не жаліймо зусиль, аби зберегти і примножити те, що для людини так само важливе, як і повітря.

 

Живемо в час суворих випробувань. Віримо, що Україна вийде з них гідно й переможно — саможертовною працею і відвагою нових сміливців.

 

Будьмо з ними.

 

Будьмо ними.

 

09.11.2016