Підчас боїв у Перемишлі впали 26-го червня ц. р. біля год. 4-ої попол. дві большевицькі ґранати до салі, що приміщується глибоко під церквою оо. Василіян. В салі скрилось перед ворожими кулями багато осіб, між ними й члени української поліції. Від ґранат згинуло шість осіб, багато було ранених. Жертвами впали: о. Лаврентій Качмарський, Ч. С. В. В., парох с. Острова біля Нім. Перемишля, 29 літ, походив з Городка б. Львова, висвячений рік тому в Оломунці; 2) Богдан Кульчицький, член поліції; — і члени поліційної школи: 3) Ріонка Василь, 4) Мирґа Данько, 5) Тимків Григорій, 6) Білянович Ілько. Крім цього 27. червня ц. р. помер у міській лікарні, ранений від большевицьких куль Володимир Мельничин у 25-ому році життя. Всі вони ідейні, молоді та многонадійні українці які згинули на стійці. Маніфестаційний похорон відбувся 29. червня ц. р. На місцевому цвинтарі зійшлось біля двох тисяч учасників із Нім. Перемишля та околиці. Прибули й представники місцевої німецької поліції, члени української поліції та парохіяни села Острова. До похоронних обрядів стануло сімох священиків під проводом пароха о. ігумена Барабаша, Ч. С В. В. та о. крил. Мягкого. Спершу відбулися похорони о. Качмарського, опісля пятьох дальших жертв, які поховано у спільній могилі. Над могилою о. Качмарського виголосив змістову проповідь о. ігумен Барабаш Ч. С. В. В., над могилою інших жертв о. Богун Ч. С. В. В. Крім цього над могилою поліціянтів промовляв в імені української поліції командант Чорній, від влади попрощав унтерштурмфірер Ментіх. — В. їм П.
05.07.1941