Наші вітання, Френсісе!

У червні 1916 року в Англії народився Френсіс Крік, який згодом стане всесвітньо відомим молекулярним біологом. З цього приводу 16 травня відбулася зустріч істориків науки, генетиків та нейрофілософів. Вони хотіли вшанувати Кріка. Celebrating Francis — так називалося свято, яке організувала Лабораторія з Колд-Спрінґ-Гарбор, що на Лонґ-Айленді в Нью-Йорку. Справді, віддавати належне великим науковцям — звична річ у США та Великій Британії. Натомість у Німеччині такі урочистості — дефіцит. Незважаючи на те, що країна багата науковою спадщиною.

 

Френсіс Гаррі Комптон Крік (1916–2004)

 

 

Той, хто загляне до різних наукових установ, помітить, що англосаксонські країни більше звертають увагу на особистість, яка залучена до їхньої діяльності. Адже єдина біографія видатного німецького біолога Авґуста Вейсмана вийшла з-під американського пера. Автором єдиного життєпису німецького фізика Макса Борна є американка.

 

Список можна продовжувати. 2006-го відзначали 100 років від дня народження перешопроходця в молекулярній біології, що родом з Берліна, — йдеться про Макса Дельбрюка (1906–1981), лауреата Нобелівської премії 1969 року, — тоді на урочистості запрошувала американська Лабораторія з Колд-Спрінґ-Гарбор. Зрештою, не можна зіґнорувати й іспанську ініціативу в Університеті Саламанки, де також вшанували Дельбрюка. У Німеччині натомість вшановують спортсменів й акторів — не науковців.

 

На прикладі особистих історій легше зрозуміти, яким шляхом прямувала наука протягом років. Краще, ніж на прикладі абстактних ідей, що виникали в той час. Так, учасники нью-йоркського свята Френсіса Кріка дізналися від сучасників науковця, як він розвивав молекулярну біологію, а також, що розвивало його.

 

Крікові було майже тридцять, коли закінчилася Друга світова, доти він частіше мав справу з розвідками, пов'язаними зі смертю, а не життям. Учений сконструював успішний прилад для пошуку мін та іншу військову техніку. 1946 року йому запропонували посмертне місце в британській армії, але його цікавили ризиковані експерименти, які б пояснили основи життя.

 

1953 року Крік спільно з американським дослідником Джеймсом Ватсоном запропонував подвійну спіраль як модель генетичного матеріалу ДНК, тоді саме поділ на два подавали як основну ознаку життя.

 

На з'їзді в Колд-Спрінґ-Гарборі 88-річний Джеймс Ватсон, колеґа Кріка, відкрив одну таємницю, яку раніше дуже оберігав. 1968 року він опублікував доповідь про «Подвійну спіраль», у якій в уста Крікові вклав такі слова: «Ми розкрили таємницю життя». Цитата є вигадкою, сказав Ватсон. І хоча Крік свого часу її розкритикував, проте з тексту не викинув.

 

У 60-х рр. ХХ ст. Крік відігравав провідну роль у розвитку молекулярної біології, та вже з 80-х і до свої смерті (2004) він присвятив себе дослідженням мозку як таємничого органу людини.

 

«Неймовірні гіпотези», які Крік пропонує у своїй книжці про мозок (успіхи їх усіх можна пояснити теорією молекулярної взаємодії), фахівці оцінюють не надто високо і вважають невдалими. Звичайно, Крік був не першим і не єдиним, хто помилився. Наприклад, Герман фон Гельмгольц у XIX столітті був переконаний, що всі матеріальні події зводяться до зіткнень атомів, які мали би бути маленькими кульками. Ці думки спростували, коли на початку ХХ століття виникла квантова фізика, засвідчивши існування інших атомних станів.

 

А що з моделлю подвійної спіралі? Загалом структура гену не пояснює процесу клітинного поділу, це видно, коли аналізувати підручник, де на 1 000 сторінках описують всі деталі, що накопичуються лише у вивченні реплікації ДНК. Відоме з праці Ватсона та Кріка речення «Подвійна спіраль дає змогу безпосередньо виявити, як подвоюється спадковий матеріал» має більше від поезії, ніж науки.

 

Але якраз це робить Кріка гідним вшанування. Він не соромився в елеґантний спосіб робити ризиковані твердження, з яких інші могли насміхатися. Це — ознака науки, що хоче розвиватися. У школі мене навчили: щодо великих речей досить мати бажання. А Крік завжди хотів, і хотів щораз більше навіть перед самою смертю. Його неможливо не вшановувати.

 

 

Ernst Peter Fischer

Herzlichen Glückwunsch, Francis! 

Wissenschaft.de, 03/06/2016

Зреферувала Соломія Кривенко 

13.06.2016