Музей Івана Франка
Тихий ще донедавна будинок Івана Франка у Львові, в якому з жовтня минулого року відкрито літературно-меморіальний музей великого українського письменника, кипить життям. Сюди щодня приходять екскурсії червоноармійців, молоді і літніх громадян, які чимраз численніше відвідують музей. У зав. фондами і фотографа повні руки роботи — треба ж поповнити музеї і інші культурні заклади всього Радянського Союзу матеріалами до виставок. Наукові працівники підготовляють нові експедиції до місць, зв'язаних з життям і творчістю Франка, розробляють експозиційні плани, досліджують друкування першого музейного збірника та підготовляють два дальші.
Музей готується до 25-річчя з дня смерті письменника. Весь колектив працівників прагне показати, що він добре виконує велике завдання, покладене на нього і тим піклуванням, яке радянський народ і партія проявили до музею співця пролетаріату Івана Франка.
Найближчими тижнями виїжджають нові наукові експедиції музею. Одна з них працюватиме в рідному селі поета — Нагуєвичах, в селі Ясениця Сільна, де Франко вчився у першому класі народної школи, Дрогобичі, де він кінчив "нормальну" школу й гімназію, в Бориславі, де на плівку пам'яті записував страшні картини експлуатації, відображені в його безсмертних бориславських оповіданнях.
Друга експедиція відвідає Гуцульщину, зокрема улюблену поетом Криворівню, місце зустрічі з М. Коцюбинським, Л. Українкою, О. Кобилянською та багатьма іншими діячами української культури, які з’їжджалися туди з обох боків колишнього Союзу.
Третя й четверта експедиції виїдуть на літнє дозвілля і в Долинщину: до сіл Вигода, Велдіж, Мізунь та до того місця, де юний Франко переживав своє перше велике кохання, яке так глибоко відображене в його ліриці і в оповіданні "На дні".
Розмови з старими людьми, що пам'ятають поета, записи на фонографі його уславлених пісень та розповідей селян-гуцулів і бойків, в яких відзеркалено культ поета в народі, фотознімки і зарисовки місць, зв'язаних з епізодами життя і творчості Івана Франка давні ковальський і селянський реманент — ось що мають дати музеєві експедиції під керівництвом наукових працівників. Слід згадати, що всі дотеперішні експедиції дали цінний матеріал.
Окрема і незалежно від цих експедицій виїздив уже від музею науковий працівник, щоб провести в різних місцевостях західних областей України низку розмов з людьми, які можуть докинути світло до дослідів про Івана Франка.
Деяка частина зібраного матеріалу буде використана при готуванні нових ювілейних експозицій. Новий тематичний план, уже затверджений НКО, дає нам змогу дуже широко показати різноманітними експозиційними засобами життя і творчість Івана Франка, першого на західних землях України революційного письменника.
На досвіді кращих радянських музеїв музей Івана Франка покаже письменника на тлі його епохи, даючи широкі прорізи наростання світогляду молодого письменника, росту його таланту, громадсько-політичної діяльності, впливу на нього російських письменників-демократів та показуючи поліційні переслідування і його боротьбу з реакцією. Одна з центральних експозицій буде віддана Бориславщині. Будуть також показані взаємини Франка з визначними українськими письменниками, як М. Коцюбинським, Лесею Українкою, В. Стефаником та ін.
При нашій допомозі у Львівському етнографічному музеї відкрито також виставку "Франко етнограф". Тепер підготовляються експозиції: "Іван Франко як вчений", "Іван Франко як автор дитячих творів" та інші. Велика увага віддається темі "Вшанування пам'яті Івана Франка в Радянському Союзі".
Як експозиційний матеріал, будуть зняті фотокопії рукописів творів і листів, перші видання, що показують етапи його творчого шляху, конспекти політичних статтей і промов, підписані Іваном Франком відозви й прокламації соціалістичних угруповань того часу тощо. Кращі художники України підготовляють для експозицій низку картин — олійних, акварельних і гравюр. В кінці липня ці експозиції будуть відкриті для показу широким колам громадськості.
Крім роботи над експозиціями та екскурсіями, наш колектив пожвавлено працює також над музейними публікаціями (збірниками).
Перший з них (днями вже вийде з друку) — це перші підсумки роботи молодого музею. Він ознайомлює з доцьогочасними роботами, з першими експозиціями, дає надруковане ще Франкове оповідання "Гуцульський король", цікаві праці франкознавців — академіків М. Возняка і В. Щурата, спогади про Івана Франка його сина Тараса і шкільного товариша К. Банківського та інші.
Два чергові збірники, які підготовляються, матимуть більш спеціальний характер: вони будуть віддані спогадам про поета, яких вже тепер зібрано понад сотню. Деякі з них мають цінний документальний матеріал.
Незалежно від роботи над підготовкою збірників, співробітники музею працюють також над науково-дослідними статтями. Дві основні роботи — це "Подорожі Івана Франка" і "Приятелі та знайомі Івана Франка". Перша з них дала матеріал до синтетичної художньої карти (виконала М. Морачевська), в якій показано всі місця й дати перебування Івана Франка. На цю тему буде написано ряд монографій таких місцевостей, як Нагуєвичі, Дрогобич, Криворівня.
Багато часу вимагало збирання і впорядкування в картотеках матеріалу про осіб, що стояли у близьких взаєминах з І. Франком, при чому користувалися листуванням і записаними спогадами. На цю тему ми вже маємо кілька робіт, як, наприклад, "Вчителі Івана Франка" і ін.
М. Струтинська, науковий працівник музею Івана Франка.
До виставки творів художника Труша
Ім'я І. І Труша нерозривно зв'язане з передовою інтелігенцією, з його сучасниками — Франком, Лесею Українкою і іншими, які творили українську культуру. Саме ті сумні картини життя, про які розповідали письменники, знайшли своє відображення у багатьох персонажних побутових композиціях художника. Він знав життя і правдиво передавав його.
В Галичині до Труша здебільшого була лубочна, богомільна іконографія та салонний трафарет. Вперше в 1905 році Трушом була організована виставка галицьких і наддніпрянських художників. На ній, крім живопису, були також експоновані кращі зразки народного мистецтва. Величезне виховне значення мав також редагований Трушом в 1905 році журнал "Артистичний вісник".
Молоді літа творчості І. Труша припадають саме на період найбільшого розвитку в європейському мистецтві імпресіонізму. Творчість художника розвивалась під впливом цього напрямку. З цим напрямком європейського живопису кінця XIX століття зв'язана також техніка широких розмахів пензля Труша, який суцільно підкреслював вигляд предметів.
Однак, в творчості художника є видана риса, яка відрізняє його картини від творів більшості імпресіоністів, а саме: глибокий ліризм.
Прекрасних результатів в своїй багатій мистецькій праці домігся Труш не тільки в малюванні краєвиду, але також і в галузі портрету. Портрети дружини, Лесі Українки, Франка, Драгоманова — це перлини його портретних праць.
Ретроспективна виставка Івана Труша, яку зараз влаштовує обласна картинна галерея разом з Львівським оргкомітетом Спілки радянських художників України, відкриває перед глядачем живу, багату творчість великого українського художника Івана Івановича Труша за роки 1898—1940.
Виставка відкриється на початку червня в спеціально відремонтованих залах будинку музею художньої промисловості.
Д. Й. Зільберман.