Львівська філія державного видавництва національних меншостей при Раднаркомі УРСР видає п'ятитомник творів Франка написаних польською мовою.
Як відомо, Франко був глибокий знавець польської мови і польської літератури. Він писав польською мовою, бажаючи ознайомити широкі кола польської громадськості з важливими суспільними питаннями українського і єврейського народів.
Над підготовкою творів українського письменника, написаних польською мовою, працює редакційний комітет. В склад комітету входять: академік М. Возняк, Ванда Василевська, професор Бой-Желенський, Степан Тудор і Станіслав Василевський.
В перших двох томах будуть уміщені Франкові поезії і деякі сатири, які він друкував у польських видавництвах: "Кур'єр Львовскі", "Кур'єр Варшавскі", "Газета роботніча" та інших. Тут буде також надрукована надзвичайно цікава і мало відома збірка українських народних пісень, перекладених Франком на польську мову.
В третьому томі, крім творів "Бориславські оповідання" і "Борислав сміється", будуть надруковані листування Івана Франка з визначною польською письменницею Ожешко.
Письменниця Ожешко жила в Західній Білорусії. Вона добре знала білоруську мову і свої твори, насичені до деякої міри тогочасною романтикою, базувала на тлі злиденного життя білоруського та польського селянства. Та мало було в неї відомостей про українську літературу. Франко на її бажання пише до неї листи по-українському, але латинськими літерами.
В четвертому томі будуть вміщені всі сатиричні твори Франка, дрібні оповідання на публіцистичні статті, яких немало він написав. В публіцистичних статтях Іван Франко виступає проти антисемітизму та по питаннях українсько-польських взаємин.
Два великі романи, написані Франком польською мовою, "Лель і Полель" та "При домашньому вогнищі", заповнять п'ятий і останній том. Роман "Лель і Полель" написав Франко на конкурс, оголошений видавництвом "Кур'єр Варшавскі". Рукопис цього роману, якого тільки частина була надрукована, зберігав академік Возняк. Він також переклав цей роман і на українську мову.
