"Весна героїв" в постановці польського драмколективу Інституту радянської торгівлі.
Найцікавіше в цій постановці, безумовно, сама п'єса, власне кажучи — її виникнення. Дошкульне репертуарне питання постало перед студентами — учасниками драмгуртка: що грати? Звичайно, можна було б ставити п'єсу з польського класичного репертуару. Але хотілось показати своїм товаришам по інституту щось більш сучасне, революційне. Нажаль таких п'єс у Львові важко дістати.
І вирішили драмгуртківці самі написати п'єсу. Зібрались, почали обговорювати, яку тему обрати для першого колективного твору. Тему підказало життя. Було це в березні, і в інституті готувались відзначити 70 річницю Парижської комуни. Вирішив гурток написати і поставити п'єсу про героїв Комуни. В роботі взяли участь всі: і інститутські літератори, і ті, кому на думку ніколи не припадало п'єси писати. Колективно розробили сюжет, колективно обговорювали кожний діалог, кожну сцену, обрали трійку для остаточного відредагування тексту і... так виникла "Весна героїв" — перша колективна одноактна п'єса.
Сюжет — простий і нескладний. Дія відбувається в десяту річницю Парижської комуни. До учасника боїв за Комуну художника Андре завітали його старі друзі по боротьбі за волю, за весну трудящих Франції і всього людства. Комунари згадують останні дні боїв на барикадах і своїх товаришів, що загинули в цих боях.
В цей час до художника заходять його нові товариші — студенти Академії мистецтв і кличуть його до клубу на бал. Але Андре відмовляється. Адже сьогодні річниця Комуни, і він продовжує розповідати про героїв-комунарів, про незабутні березневі і квітневі дні 1871 року в Парижі.
"Весна героїв" — велика вдача колективного автора.
Перший успіх став стимулом для дальшої роботи драмгуртка над створенням власного репертуару. Вже написана друга одноактна п'єса під назвою "Чорні діти борються за школу". Тепер келективний автор приступає до створення великої трьохактної п'єси на тему про соціалістичне виховання людей на визволеній землі.
А. Стерн.
