Вчені вже тривалий час дебатують про причини явища в історії еволюції, що називається кембрійським вибухом – раптової появи в кембрійських відкладеннях (бл. 540 млн. років тому) окам’янілостей багатьох видів багатоклітинних організмів, які були відсутні у відкладеннях попередніх епох. З цього погляду, кембрійський вибух – це раптовий, стрибкоподібний перехід від примітивних, здебільшого одноклітинних організмів, що населяли Землю на ранніх етапах її геологічної історії, до багатоклітинних, складних та чисельних видів, які живуть на ній протягом останніх півмільярда років.
Фауна кембрійського періоду.
Природа Кембрійського вибуху не дає вченим спокою ще з першої половини ХІХ ст., коли стало відомо про існування межі відкладень, нижче якої викопні рештки не зустрічаються. Основним предметом дебатів є те, чи був він справжньою подією в історії еволюції чи, можливо, тільки специфічним способом формування окам’янілостей, що створює еволюцію, ніби на певному етапі геологічної історії стався біологічний вибух.
У своєму останнньому дослідженні, опублікованому в American Journal of Science, команда дослідників зі США дійшла висновку, що обидві сторони мають рацію: 540 млн. років тому справді відбувся раптовий стрибок біорізноманіття, але при цьому саме у цей час виникли напрочуд сприятливі умови для збереження окам’янілостей. Причиною обох явищ стало зміщення полюсів Землі та осі її обертання – феномен, який називається «true polar wander».
«Положення кембрійських континентів було таким, що це спричинило гіперприскорену диференціацію видів, водночас зберігаючи цей процес в ранніх окам’янілостямх», – стверджує головний автор дослідження Тімоті Рауб, геолог з Сент-Ендрюського університету (Шотландія).
Тектонічні постійно рухаються одна щодо одної, а під час «true polar wander» вони неначе підскакують на рідкій магмі. В кембрійський період це тривало від 5 до 10 млн. років – незначний, як з геологічного погляду, відрізок час, – змусивши географічне положення плит Землі повністю змінитися.
Вчені визначили, що «true polar wander» заставило текточні плити розвернутися на понад 60 градусів, змістивши їх з полярних до екваторіальних широт. Як відомо, найбільша біорізноманітність зустрічається в екваторіальних широтах, а раптова міграція суттєво збільшила довжину берегової лінії під час кембрійського вибуху якраз біля екватора. Тож тепер основні біологічні ніші опинилися в найсприйтливішому географічному середовищі та ще й сильно додали в площі.
Крім того, континенти, які рухалися в напрямку екватора, частково затопило море. Це, з одного боку, сприяло збереженню окам’янілостей, а, з іншого, спричинило стрімку диверсифікацію природних оселищ. Так, саме у цей період раптово виникають нові, раніше не заповнені екологічні ніші, які буквально кишать життям.
«У попередніх дослідженням вчені висловлювали блискучі ідеї стосовно кембрійського вибуху. Наше дослідження, своєю чергою, дозволяє пояснити та підтвердити майже всі ці ідеї одночасно», - підсумовує Тімоті Рауб.
Brett Smith
New research has settled the debate over the Cambrian explosion
redOrbit, 19/02/2016
Зреферував Євген Ланюк
23.02.2016