В молодих колгоспах нашої області тепер відбувається велика підготовна робота до остаточного розподілу наслідків господарювання. Відчутні результати колективної праці ще на вищий рівень підносять трудову активність колгоспних мас, збільшують потяг селян до колгоспів.
Робота по розподілу наслідків господарювання, особливо в західних областях України, де вона провадиться вперше, має виключно велике політичне і народно-господарче значення. Від керівних працівників району і МТС вимагається якнайуважнішого ставлення до цієї справи.
До остаточного розподілу наслідків господарювання колгоспи нашої області прийшли з великими господарськими успіхами, що їх вони домоглися під керівництвом партії й уряду.
Кожний колгоспник тепер бачить, які хороші плоди приносить чесна і сумлінна праця на колгоспних ланах.
Врожай зернових і технічних культур колгоспи зібрали значно вищий, ніж одноосібні господарства. Середній врожай зернових по колгоспах, які розподіляють прибутки, становить 12 центнерів з гектара. Багато колгоспів домоглися значно вищого врожаю. В артілі ім. Леніна, Городокського району, зібрано в середньому по 14,5 центнера з гектара, в колгоспі ім. Кірова, Жовківського району, по 15 центнерів, а колгосп "Червоний прикордонник", Рава-Руського району, зібрав понад 16 центнерів зернових з гектара.
Значно розвинулось і тваринництво. Громадське тваринництво принесло колгоспам понад мільйон карбованців прибутку.
Колективні господарства одержали значні матеріальні цінності. Розподіляти є що. На колгоспний трудодень, за орієнтовними підрахунками, припаде в середньому по області 4 кілограми хліба, 1,5—2 крб. грішми, не враховуючи картоплі та інших продуктів.
Отже справа в тому, щоб правильно, справді по-господарському розподілити ці багаті наслідки господарювання, розподілити їх відповідно до затраченої колгоспниками праці, на трудодні.
Під час остаточного розподілу наслідків господарювання слід особливу увагу звернути на виконання колгоспом своїх першочергових зобов'язань перед державою, на внесення натуроплати за роботи МТС, повернення натуральних і грошових позик.
У кожному колгоспі повинні бути створені необхідні насінні, фуражні, страхові та інші громадські фонди. Треба правильно відрахувати на поповнення неподільних фондів в установлених розмірах — не менше 7 процентів і не більше 10 процентів від грошових прибутків колгоспу.
Особливу увагу слід звернути на ліквідацію дебіторської заборгованості колгоспам та заборгованості по членських внесках колгоспниками, а також на правильне нарахування трудоднів і видачу премій колгоспникам відповідно до спеціальних постанов партії й уряду (нарахування трудоднів у подвійному розмірі за виконання норм виробітку на збиральній; за виконані завдання по зяблевій оранці, премії за зверхпланову здачу технічних культур і т. ін.).
Обком КП(б)У і облвиконком своїм рішенням від 21 грудня 1940 р. по питанню розподілу колгоспних прибутків дали чіткі вказівки районним організаціям, але в деяких районах ця робота провадиться незадовільно.
Хіба можна миритися, наприклад, з тим станом, що ще й насьогодні в ряді колгоспів не закінчено обмолоту хліба. В артілі ім. Шевченка, Бібркського району, не обмолочено 200 кіп вівса і бобових культур. Не закінчив молотьби ячменю, вівса, гречки й бобових колгосп ім. Молотова, Бродського району. З площі коло 35 гектарів хліба не обмолочено в колгоспі "Червона зірка", Ново-Яричівського району.
Слід також відмітити, як великий недолік, неналагодженість обліку в деяких колгоспах. Особливо це відноситься до колгоспів Підкамінського, Перемишлянського і Львівського районів, де по суті ще не починали складати річних звітів. В цій роботі велику допомогу повинні подати колгоспам бухгалтерії машинно-тракторних станцій.
Не гаразд і з ліквідацією дебіторської заборгованості. Лише один колгосп ім. Сталіна, Пониковецького району, має коло 2000 карбованців дебіторської заборгованості. Колгоспу винні МТС і райземвідділ, і райзаготконтора, і райспоживспілка. Має багато дебіторів і артіль ім. 1 Травня, Львівського району.
Але не тільки в цих двох колгоспах неблагополучно з погашенням дебіторської заборгованості. З цього приводу можна наводити ще ряд прикладів. Райфінвідділи, керівники державних банків повинні діяльно допомогти правлінням колгоспів вчасно стягти всі борги, допомогти їм зміцнити фінансову дисципліну.
Велика і відповідальна робота покладена на ревізійні комісії колгоспів. Вони мають детально перевірити господарську діяльність правлінь, виконання колгоспом обов'язкових поставок державі, внесення натуроплати за роботи, виконані МТС, перевірити виконання прибуткового і видаткового кошторису колгоспу, а також правильність заприбуткування і витрачання колгоспної продукції та нарахування трудоднів колгоспникам.
Ревізійна комісія повинна перевірити й те, як правління колгоспу виконує постанови загальних зборів членів артілі та свої власні постанови щодо господарсько-фінансових питань.
Під час розподілу наслідків господарювання в окремих колгоспах можуть проявлятися споживацькі настрої, спрямовані на те, щоб збільшити натуральну видачу на трудодні за рахунок зменшення громадських фондів. З такими настроями треба рішуче боротися, повністю здійснюючи рішення ЦК ВКП(б) і РНК СРСР "Про збирання і заготовки сільськогосподарських продуктів", де сказано:
"Встановити, що після виконання всіх своїх зобов'язань перед державою (повернення позичок, зернопоставки, погашення недоїмок, натуроплата) правління колгоспу, насамперед голова колгоспу, зобов'язані утворити всі встановлені громадські фонди зернових культур (насінний і фуражний фонди, насінний страховий фонд, продовольчий страховий фонд, фонд допомоги) і лише після утворення їх приступити до розподілу зернових культур по трудоднях зверх тих кількостей, які порядком авансів видані колгоспникам по трудоднях".
Підвести підсумки першого сільськогосподарського року в кожному колгоспі, правильно розподілити наслідки господарювання — таке бойове завдання районних керівних працівників і правлінь колгоспів.
У. Петренко
