Злочин лікаря

(Записки юриста)
Ціва Єрузалямська, касирша перукарні №3 у Львові, 9 листопада прийшла на роботу з великим запізненням. З її вини працівники перукарні приступили до роботи на 50 хвилин пізніше. Єрузалимська грубо порушила трудову дисципліну і про це завідуючий перукарнею А. Папер негайно повідомив керівників тресту. Єрузалимська пояснювала, що загубила ключі і довго їх розшукувала. Ці доводи були нічого не варті і працівники перукарні заявляли, що вона заслужує суворого покарання, як злісна порушниця трудової дисципліни.
На виручку Єрузалимській прийшла її подруга Станько. Напередодні вони разом були на вечерницях. Почали видумувати різні аргументи.
Раптом відкрилися двері перукарні, і в приміщення ввійшов чоловік високого росту, солідний, з сивиною на голові. Він тепло звернувся до Станько:
— Добрий день, пані! Як живете?...
Станько запросила гостя сісти і довго щось пошепки розмовляли. Коли клієнтові підійшла черга зайняти крісло голитися, Станько підійшла до Єрузалимської і продовжувала з нею розмовляти, раз-по-раз поглядаючи на гостя. Це був лікар Зісвайн Альфред.
В перукарню заходили і виходили нові клієнти. Несподівано Єрузалимська покинула касу і підійшла до завідуючого перукарнею з скаргою, що їй зробилось надто погано, що вона захворіла. Той дозволив їй залишити роботу, піти в лікарню.
В цей час майстер виконав всі атрибути Зісвайну і той, попрощавшись, вийшов з перукарні. Слідом за ним пішла і Єрузалимська. На вулиці вона наздогнала лікаря і, порівнявшись, почала розмову.
Згодом Зісвайн прийняв Єрузалимську в себе на квартирі, як хвору.
— Запам'ятайте, — говорив Зісвайн Єрузалимській, — у вас приступ каміння печені в тяжкій формі.
Приступ каміння печені, — повторила Єрузалимська.
Після цього Зісвайн взявся "робити хворобу". В організм він ввів морфію в розмірі 0,02 і атропіну 0,001.
Через 15 хвилин, як це розповів нам Зісвайн, Єрузалимська пішла в 2-гу робітничу поліклініку. Тут її прийняв лікар Тирк і, оглянувши, констатував захворювання. В результаті "каміння жовчі", ствердив непрацездатність Єрузалимської, видавши їй лікарський аркуш №044947.
Було це 9 листопада. 10-го Єрузалимська повинна була вже вийти на роботу. "Хвора" відчувала приплив радощів і в неї, як кажуть, відліг від серця камінь. Тішилася вона, що все так добре кінчилося в результаті "допомоги" лікаря Зісвайна. Прийшла на роботу з лікарським аркушем у руках. Віддавши його завідуючому перукарнею Паперу. Єрузалимська почала навіть підтрунювати над товаришами, що докоряли їй, як прогульниці:
— Мене голими руками не візьмеш...
Так ця справа майже кінчилась. На бюлетені Єрусалимської рукою голови місцевкому було зроблено надпис "виплатити", а Папер навіть вбирався писати новий рапорт в трест перукарень про те, що запізнення Єрузалимської на роботу було з поважних причин. Та історією з "захворюванням" Єрузалимської зацікавились в обкомі спілки працівників комунальних підприємств. Було проведено детальну перевірку, яким чином сфабриковано лікарський аркуш №044947. Встановлено, що Єрузалимська, за порадою лікаря Зісвайна, симулювала хворобу. Зісвайн допоміг прогульниці приховати свій злочин.
Злочин лікаря Зісвайна полягає в тому, що він зробив із здорової людини хвору. Його махінації могли легко розгадати, і це повинні були зробити лікарі радянської поліклініки. Але трапилось інше. Лікар Тирк, поставивши кастові інтереси вище державних, замовчав про все. В письмовій відповіді по питанню діагнози хвороби Єрузалимської Тирк нарочито не зазначив, що та була під морфієм. В особистій розмові Тирк признався, що Єрузалимська була дійсно під морфієм з пониженим пульсом...
Чому лікар Зісвайн встановив діагноз "стан каміння жовчі"? Розрахунок був простий: встановленого діагнозу ніхто не зможе перевірити. Але він не врахував однієї деталі. До його появлення в перукарні Єрузалимська була цілком здорова. На роботу вона запізнилась до "приступу". Зісвайн свідчать, що у Єрузалимської був "гострий приступ". Тоді виникає серйозний сумнів, як могла вона дійти до його квартири. Якщо вона таки сама дійшла, то для чого ж тоді було давати морфій? Ці невраховані Зісвайном обставини викривають версію про "хворобу" прогульниці Єрузалимської.
Радянський лікар — інженер людського здоров'я. Йому довіряють життя найціннішого із всіх капіталів — життя людини. Він повинен бути чесним в роботі, сумлінно виконувати свої обов'язки. Вчинок лікаря Зісвайна викликає обурення і ганьбу. Такий лікар, безумовно, здібний на всяку мерзотність, на всякий злочин.
Поведінка лікаря Тирка, який повинен був своєчасно викрити, а не покривати злочин, вчинений Зісвайном, свідчить про кастову замкненість серед частини лікарів Львова, про те, що в середовищі медичних працівників не все гаразд з критикою і самокритикою. Хибує тут і політично-виховна робота, яку повинен провадити обком спілки медпрацівників.
3. Храковський

10.12.1940

До теми