Галицький Сейм, яким би він міг бути

Цікаво глянути, яким би був склад Галицької «краєвої» ради (Сейму?), якби (якби!) вибори проводилися за принципами нинішнього закону, але в об'єднаних трьох галицьких областях.

 

Елемент фасаду будинку Галицького Сейму (1861–1918) у Львові. Тепер головний корпус ЛНУ ім. Івана Франка

 

Для цього голоси за кожну партію в кожній області треба просумувати, обчислити відсоток кожної партії, і для партій, що перевищили п'ятивідсотковий бар'єр, пропорційно розподілити мандати. Усі ці нескладні математичні маніпуляції ми виконали, і таких партій виявилося (би) числом сім, при тому жодна пара з них не мала би більшості (тобто в коаліцію мало би входити мінімум три партії).

 

 

Мозаїчна загалом виходить картина. Цікаво, що п'ять партій, які родом з Галичини (ВО «Свобода», «Об'єднання "Самопоміч"», «Народний контроль», Українська галицька партія та «Добрий самарянин»), разом набрали близько третини (33,95%) голосів — попри їх виразну ідеологічну неоднорідність.

 

 

Відтак цікаво видалося нам порівняти результати виборів 25 жовтня цього року з результатами голосування галичан на останніх парламентських виборах восени 2014-го. Тоді «Z» зекстраполював вибір Галичини на решту України й змоделював Верховну Раду так, якби всі українці були політичними однодумцями галичан. Порівняння показове, однак, застережемося, досить умовне, оскільки і склад учасників виборчої кампанії тоді був іншим, й інакшими були правила гри. Словом, вийшло от що: до Галицького Сейму потрапило б шість політичних сил.

 

Найчисельніша фракція вийшла б у «Народного фронту», який з місцевих виборів-2015 зрезиґнував — 35,6% голосів і 25 мандатів (тут і далі розраховуємо кількість депутатів, виходячи з тієї умови, що загальна чисельність Галицького Сейму становить 100 осіб).

 

Блок Петра Порошенка дістає друге місце — 19,47% голосів виборців і 33 депутати.

Як бачимо, ці дві політичні сили легко формують абсолютну більшість, не потребуючи третього.

 

«Самопоміч» прийшла до фінішу третьою — 17,2% і 11 депутатів у Сеймі.

 

ВО «Свобода» здобуває 9,7%, які ґарантували б партії у сесійній залі 7 місць.

 

Далі йдуть «Батьківщина» і Радикальна партія Ляшка з приблизно однаковим результатом — 5,74% (3 депутати) і 5,6% (3 депутати) відповідно.

 

А оскільки парламентські вибори відбувалися за відмінною від місцевих системою, Галицький Сейм мав би й невеличку фракцію із самовисуванців — загалом за таких у Галичині проголосували 6,69% тутешніх виборців, що вилилося би в 11 депутатських крісел.

 

Тут кількісний склад фракцій підрахований виходячи з реальної кількості депутатів у Верховній Раді України — 450

 

Графіка — Володимир СЕМКІВ

 

05.11.2015