Досі вчені лише здогадувалися, як функціонують рецептори серотоніну — одного з головних нейромедіаторів (нейромедіатор — речовина, за допомогою якої передаються електричні імпульси між нервовими клітинами). Останнє дослідження американських вчених пролило світло на багато моментів. Нейрофармаколог Браян Рот з Університету Північної Кароліни (США) з колеґами, опромінивши кристали рецепторів Х-променями, виявили їхню структуру з того, як промені розсіювались. З-поміж 14 відомих рецепторів серотоніну їх увагу привернули два, названі 1В і 2В, що містяться зовні мембрани нервової клітини. Коли їх активує лікарський препарат чи нейромедіатор, всередині клітини вивільняються хімічні речовини. Ці речовини (а вони можуть бути різними, залежно від того, які ліки чи медіатор їх вивільнив) активують гормони та метаболіти, утворюючи ланцюжок хімічних реакцій. Саме ці реакції великою мірою відповідають за самопочуття, сприйняття і поведінку людини. Під час дослідження вчені виявили, що одна з ділянок зв’язування рецептора 1В ширша на 0,3 нанометра (ця величина відповідає ширині трьох атомів гелію), ніж в рецептора 2В. Як з'ясувалося, цього досить, щоб запустити різні хімічні зв'язування. Дослідження, в якому на рецептори подіяли психоделічним наркотиком ЛСД та одним з його попередників — ерготаміном (його призначали як ліки проти міґрені), показало, що рецептор 1В спричинив дві хімічні реакції — G-протеїну і бета-аррестіну, тим часом як рецептор 2В запустив тільки реакцію бета-аррестіну. Науковці сподіваються, що нові дані про серотонінові рецептори дозволять створити досконаліші ліки проти міґрені, депресії та ожиріння.
24.03.2013