(Від нашого кореспондента).
Берлін, кінець липня 1940.
По промові Гітлєра в Рейхстагу стало ясно для цілого світа, що доля Анґлії вирішуватиметься протягом найближчого часу. Велика офензива на Анґлію неминуча і лише Льондон покірним рішенням просити мира міг був цю німецьку постанову відвернути. Німеччина прийняла би анґлійську мирну пропозицію, якщоб вона відповідала її вимогам. Про це сказав авторитетно сам Фірер. Одначе Анґлія вперто вірить в стару свою політичну засаду — будьто вона програє всі битви, а виграє лиш останню... Міністр закордонних справ Великої Британії сер Галіфакс відповів у великій радіопромові до анґлійського народу, що Анґлія буде воювати аж до кінця. Промова льорда Галіфакса надала анґлійській постанові лише моральне уґрунтування драматичного рішення над берегами Тамізи. Льорд Галіфакс потішав зажурений анґлійський нарід можливостями власної офензиви на Німеччину та Італію, просив вірити, що ціла велика Америка навколішках молиться за долю Британії. Чи це все реальне? Видно нереальне і далеке від дійсности, коли сама американська преса вже від двох тижнів займається проблємами нечувано цікавої військово-стратеґічної операції: німецького наступу з континенту, з повітря і з моря на Анґлію! Американський журналіст з шикаґівської ґазети "Дейли Нюз" Фодор, який вернувся щойно з Европи, помістив у згаданому щоденнику такі свої здогади про плян німецького наступу на острови Бритійської Імперії. "Німці — пише Фодор — стрілятимуть до Анґлії з гармат, поставлених на бетонових берегах каналу. Артилерією, бомбами з велитенського числа літаків зможе Німеччина заняти ґрафство Кенту, забезпечивши десант свого війська з районах Фолькстовна або Довру. Німеччині — продовжує американець — доволі опанувати на початку бодай кілька квадратних миль анґлійської території для зорґанізування летунської бази, а вже маючи її, зможуть німці щодня висаджувати на неї повітряним шляхом по 20.000 вояків. З летунських баз у Голяндії, в Ольборґені (Данія), у Берґені та Стванґері (Норвеґія) налітатимуть німці на шотляндські промислові округи, а згодом висадять там свої легкопадні відділи — спадунів. Збудувавши перші точки спору на острові, не завагається — кінчить американський журналіст — німецька армія перевезти туди свої повзи й артилєрію не звертаючи уваги на можливі значні втрати".
Отже рішення запало. На години рахують тепер політики і ґенерали.
Нелегкі завдання станули перед анґлійцями. Внутрішнє положення на острові — як виходить з голосів самої анґлійської преси — нервове й непевне. "Нюз Кронікл" протестує проти надмірного числа арештів за здогадну приналежність до "пятої кольони". Надії Анґлії зосереджуються на кольоніях. Саме ще на кілька годин перед Галіфаксом — як подає німецька преса — склав свою окрему заяву на промову Гітлєра австралійський премієр Mензіє. Мир — за висловом того політика — прийде, але на основі умовин, подиктованих бритійською імперією. До австралійського премієра приїхав в гості також опортуністично настроєний південно-африканський премієр Смутс і також виголосив у радіо промову до збентежених анґлійців. Щойно тоді — заявив — коли б Анґлію побідили, запало б рішення в її справі. Покищо — немає причин говорити про поразку. Одначе — як слушно підкрелює кореспондент "Франкфуртер Цайтунґ", — ніодин з представників анґлійських доміній ні словом не згадав про пляни, дуже часто обговорювані в Анґлії, за якими, на випадок перемоги над Анґлією в метрополії, війна перенесеться автоматично на території доміній і триватиме літами.
Пропозицію мира, висловлену переможцем Гітлєром, — Анґлія відкинула. "Таймс" прославляє анґлійські бомбові налети на західні міста Німеччини. Німеччина приймає їх сильною оборонною рукою і з мовчазним психольоґічним назріванням багатократної відплати. Око за око, зуб за зуб... Німецька преса реєструє всі випадки анґлійських налетів. "Дбайлива реєстрація — проголошує одне з офіційних бюр — ворожих налетів за останні дні виказує, що анґлійське летунство збільшило свої випади проти мирного цивільного населення Німеччини якраз від пятниці 19. липня ц. р., коли то Адольф Гітлєр показав анґлійському народові ще раз дорогу до розуму. Велике було число скинених бомб, мала дійсна втрата і шкода. Видно, що ворогові спеціяльно залежить на переслідуванні цивільного населення. Багато німецьких місцевостей — каже комунікат — потерпіло останніми ночами від цих налетів. З 21. на 22. вбито пять осіб в місті Візмарі, 20 осіб важко поранено. Місто Бремен пережило в одну з останніх ночей сильні напади на різні квартали. Багато живців на північних німецьких островах виказує сліди нешкідливих анґлійських бомб. Це саме було в Гамбурзі, Пінненберзі, Падерборні, Гаґені, Бохумі, Вільгельмсгафені і Касселі. Треба завважити — каже комунікат, опублікований між іншим в "Дойтше Альґемайне Цайтунґ" — що ворожі летуни вживають перед тим, як мають скинути бомби, багато світляних ракет, через що повинні завважити невійськові обєкти. Стільки сухий комунікат. Отже, якщо Німеччина покищо поблажливо дивиться на герці анґлійських машин над її просторами, то це вказує на підготову, підготову дбайливу, довгу, точну, опрацьовану в подробицях. У висліді її зачнеться офензива, від якої задрожать мури Льондону, Манчестеру, Бірмінґему і всіх місцевостей цілої Анґлії. Геростратами назвав Адольф Гітлєр тих пропаґандистів, що за всяку ціну хотіли б війни і тепер намагаються її продовжувати. (В 356 році перед народженням Христа підпалив грек Герострат святиню Артеміди в Ефезі, щоб злочином здобути собі славу). Перші дні серпня ц. р. повинні виказати, — чи відмова Анґлії від мирних пертрактацій з Німеччиною була злочином супроти анґлійського, наймогутнішого дотепер народу.
В Берліні ж тихо, спокійно, нормально. У крамницях повно південних і краєвих овочів. Часописи переповнені оголошеннями зa кандидатами до праці.
[Краківські вісті]
05.08.1940