Аналітики авторитетного наукового видання Nature зібрали найцікавіші твердження з останньої енцикліки Папи Римського Франциска «Laudato si» (Будь похвалений!). Ділимось ними й ми.
18 червня Святий Престол опублікував довгоочікувану папську енцикліку про навколишнє середовище та зміну клімату, яка привернула величезну увагу з боку ЗМІ. Ніколи раніше Ватикан ще так гостро не застерігав про загрози, зумовлені незворотними змінами клімату та знищенням довкілля. І ніколи ще він так не покладався на дані науки, яку часто розглядають розглядають як непримиренну з окремими аспектами католицького віровчення.
«Laudato si» – енцикліка, що розглядає Землю як «спільний дім усього людства», даний людям Богом, що вони «наповнювали і опановували її». Але віра у ній тісно поєднана з наукою. Папа недвозначно стверджує, що, по-перше, відбувається зміна клімату; по-друге, її зумовлює людська діяльність; по-третє, основна причина глобального потепління – надмірне використання викопних джерел енергії, яке потрібно обмежити.
Nature зібрав найцікавіші вислови з папської енцикліки. Ось деякі з них:
«Існує стійкий науковий консенсус, що у світі відбувається зміна кліматичної системи. ... Підтверджено, що не існує жодних інших факторів (вулканічна активність, коливання орбіти і осі Землі, сонячні цикли тощо), крім як людської діяльності, що зумовлюють ці зміни. Низка наукових досліджень вказує на те, що глобальне потепління протягом останніх десятиліть зумовлене концентрацією парникових газів (діоксиду вуглецю, метану, оксидів азоту та інших), які потрапляють в атмосферу в основному унаслідок людської діяльності».
Ці тези повторюють засадничі висновки, до яких вже вкотре приходить Міжурядова панень з питань зміни клімату (IPCC). Кардинали, які допомагали Папі готувати текст енцикліки, консультувались з провідними науковцями світу. Тому немає нічого дивного, що наука займає таке вагоме місце у посланні. Але визнання Папою факту глобального потепління та його антропогенних причин – це непохитна відповідь усім тим, хто ставить цей факт під сумнів й до останнього сподівався знайти у Церкві союзника.
Немає нічого дивного, що наукова спільнота зустріла енцикліку з неабияким ентузіазмом. «Енцикліка унікальна, оскільки поєднує віру та мораль зі світом розуму й винахідливості. Усе у ній узгоджується з даними науки», – заявив клімалотолог, директор Потсдамського інституту дослідження кліматичних змін Ганс-Йоахім Шольгубер.
«Ми знаємо, - стверджує Папа, - що технології, які використовують з великою шкодою для довкілля такі види палива, як вугілля, нафта та, меншою міроою, природний газ, потрібно без зволікання прогресивно заміщувати екологічно чистішими. Обрання меншого з двох лих виправдане у короткотерміновиій перспективі поки не буде досягнуто більшого прогресу у розробці широко доступних джерел відновлювальної енергії. Міжнародна спільнота, однак, досі не уклала адекватних договорів про відповідальність за оплату вартості цього енергетичного переходу».
Папська енцикліка вийшла лише через два тижні після того, як лідери G7 пообіцяли покінчити з ерою викопних джерел енергії. Твердження Святішого Отця про те, що сьогодні економічно та технологічно можливо замінити вугілля і нафту на чистіші джерела енергії, узгоджується з поглядами провідних науковців світу. Однак його теза, що перехід до чистої енергії є моральним імперативом для людства, є переконливішим аргументом для понад мільярда католиків, а також багатьох не-католиків, для яких Папа Франциск є моральним авторитетом, ніж заяви будь-якого політика чи вченого.
Соціологічне дослідження. здійснене недавно організацією Pew Research Center у Вашингтоні, показує, що 71% дорослих католиків у США визнає існування глобального потепління; майже половина (47%) пов’язує його з людською діяльністю, а ще 48% трактують його як «дуже серйозну проблему».
У грудні в Парижі пройде глобальний саміт, що має ухвалити нову кліматичну стратегію. Виступаючи у вересні перед Генеральною Асамблеєю ООН, Папа може зробити ще одну важливу заяву напередодні саміту, закликаючи політичних лідерів ухвалити нову угоду про атмосферні викиди.
Про поширену практику торгівлі квотами парникових газів Папа сказав наступне:
«Стратегія купівлі-продажу “карбонових кредитів” може призвести до нової форми спекуляції, яка не сприятиме зменшенню викидів у світі. Здається, що ця система дозволяє здійснювати швидкі та легкі рішення під личиною зобов’язань перед довкіллям, однак вона аж ніяк не дозволяє здійснити радикальні зміни, яких ми так потребуємо за нинішніх умов. Натомість вона може перерости у хитрий виверт, який дозволятиме підтримувати надвикористання викопного палива окремими країнами та секторами економіки».
Низка абзаців в енцикліці містять відверту критику капіталізму, ринкової економіки та звичних економічних парадигм. За словами кліматолога зі Стокгольмського університету Йоганна Рокстрьома, Папа перебуває попереду основної економічної логіки, але вчений побоюється, що це може відштовхнути деяких людей, зумовивши ставлення до енцикліки як до «лівацької (leftist) позиції, яку не слід сприймати всерйоз».
Стосовно біорізноманіття та світового океану:
«Ресурси планети розграбовують унаслідок недалекоглядних підходів до економіки, комерції та виробництва. Вирубка лісів та деградація боліт зумовлює скорочення чисельності видів, які можуть стати вагомими ресурсами на майбутнє – не лише для їжі, але й для лікування хвороб та іншого використання. ... Міжнародні та регіональні конвенції існують, але фрагментація та відсутність суворих механізмів регуляції, контролю та покарання підривають ці спроби. Особливо гостро стоїть проблема забруднення світового океану та охорони відкритих морів».
Такі погляди перегукуються зі стурбованістю, яку часто висловлюють вчені та екологи.
«Немає нічого дивного в тому, що Папа акцептує сучасну науку, адже світ змінився з часів Галілея», – каже Ґевін Шмідт, кліматолог з Інституту космічних досліджень НАСА ім. Р. Ґоддарда. За його словами, основна ідея енцикліки полягає в тому, що дані науки нарешті змушують людство переглянути свої цінності.
Quirin Schiermeier
Why the Pope's letter on climate change matters?
Nature, 18/06/2015
Зреферував Євген Ланюк
20.06.2015