Актуальною проблемою для країн, які переживають війни або стихійні лиха, зокрема для нашої держави, є посттравматичний стресовий розлад (ПТРС) – важкий психічний стан, що виникає унаслідок пережиття людиною психотравмуючої ситуації (військових дій, фізичного чи сексуального насильства, загрози смерті тощо). Дослідження американських науковців доводить: на ПТРС є не лише психічні, але й соматичні причини, зокрема стан імунної системи. Дослідження на гризунах показало, що в особин з сильнішою імунною системою менше шансів набути ПТРС, а також вони легше з нього виходять.
Зв’язок між імунітетом та психічним здоров’ям вже давно досліджують вчені. Раніше було показано, що протизапальні лікарства здатні зменшити симптоми депресії. Крістофер Лоурі, нейропсихолог з Університету Колорадо в Боулдері, поставив собі за мету дослідити зв’язок між імунітетом і ПТРС. Результати своїх досліджень від представив на зустрічі Міжнародного товариства поведінкової неврології у м. Вікторія (Канада).
У попередніх дослідженням американських військовослужбовців було показано, що імунітет і ПТРС пов’язані між собою. Зокрема, солдати, у крові яких були виявлені високі рівні С-реактивних білків (білків плазми крові, чия концентрація збільшується унаслідок запальних процесів) перед тим, як їх відправили у «гарячі точки», мали більше шансів на розвиток посттравматичного стресового розладу.
Щоб безпосередньо дослідити кореляцію між цими факторами, Лоурі та його колеги протягом трьох тижнів здійснювали ін’єкції бактерії Mycobacterium vaccae, чия імуностимулююча дія добре відома, піддослідним мишам. Згодом цих особин, а також контрольну групу, яка не пройшла імунізації, помістили в клітки з великими, агресивними тваринами.
Виявилось, що імунізовані миші чинили опір, а не просто здавались агресору. Крім того, їх організм залишався здоровим, тоді як у контрольної групи виявили запалені колонії бактерій, що облюбували стресованих тварин.
В іншому експерименті Лоурі здійснював ін’єкцію M. vaccae піддослідним щурам, яким вмикали характерний звук, одночасно б’ючи по лапах струмом, аби викликати страх перед цим звуком. Згодом страх «розвіяли», вмикаючи звук уже без больового подразника. Імунізовані щурі, як виявилось, позбулися страху набагато швидше, ніж контрольна група. Це наводить на висновок, що імунізація може бути як терапією, так і профілактикою ПТРС.
За словами Джессіки Ґілл, яка вивчає нейрогеноміку в Американському інституті досліджень догляду за хворими у м. Бетесда (Меріленд), ідея профілактики ПТРС є дуже актуальною. «Є усі підстави вважати, - каже вона, - що цей метод буде корисний для людей, про яких точно відомо, що вони опиняться у стресових ситуаціях».
В окремому дослідженні, яке також презентували на зустрічі неврологів, дослідники навчили мишей боятися звуку, б’ючи їх струмом разом з увімкненням цього звуку. Згодом їм зробили ін’єкцію «шкідливих» бактерій, аби спрововувати імунну відповідь. Через 12 годин знову увімкнули цей звук. Виявилось, що у мишей, яким зробили ін’єкцію, реакція була ще панічнішою, ніж в контрольної групи.
Отже, ці дослідження вказують на двосторонній зв’язок між імунітетом і ПТРС: не лише слабкий імунітет сприяє ПТРС, але й підсилення імунітету у стані синдрому здатне зменшити його прояви.
Sara Reardon
Vaccine hope for post-traumatic stress
Nature, 12/06/2015
Зреферував Євген Ланюк
13.06.2015