Дереворити

Тема тиражованого графічного мистецтва цікавила мене віддавна. Але саме народна гравюра кілька років тому стала для мене джерелом натхнення, що навіює роздуми та спонукає до творчих пошуків.

Дереворит – це одночасно дуже проста і дуже складна техніка, – це точка відліку в гравюрі. Дерево може обмежувати, ставити майстра в певні рамки, але при цьому завжди дає надію їх подолати. 

Починав я з копій старих зображень, потім з’явилися власні твори, інспіровані українськими народними гравюрами. Популярні християнські теми, – образи святих Миколая, Юрія, Параскеви, Покрову Богородиці, Архангела Михаїла та інших, відтворються в гравюрі простими формами й, водночас, насичені розмаїтим декором. Це робить народні дереворити містком між майстром та глядачем, – образи проникають вглиб душі та залишаються там назавжди. Тільки лінія і пляма – більш нічого, й, власне, обмеженість в засобах вираження робить дереворити досконалими мистецькими творами. 

Принцип створення гравюри диктує її стилістику та образність, – для мене принципово важливим є використовувати тільки дерево для створення кліше, адже саме процес вирізання та подолання опору матеріалу вирізняє гравюру серед інших типів народного мистецтва. Основна творча робота припадає на кліше, яке, в свою чергу, є лиш інструментом для створення самого зображення. 

Поєднуючи народну гравюру з вибійкою (декорування тканини шляхом відбивання на полотні різноманітних візерунків та орнаментів за допомогою спеціальних дерев’яних кліше) на домотканому полотні, я сподіваюсь, що вдасться вдихнути нове життя в несправедливо забуті давні техніки.

Олександр Бриндіков