Археологи виявили знаряддя праці, яким 3,3 млн. років. Вони, отже, старші, ніж будь-який відомий науці вид людей (Homo). Можливо, їх виготовили якісь невідомі люди.
Кам’яні артефакти, яким 3,3 млн. років, – це перше пряме свідчення, яке вказує на те, що предки людей мали достатні розумові здібності для виготовлення гострих, як бритва, кам’яних наконечників. З відкриття також випливає, що у наукових знаннях про еволюційні та екологічні чинники, які зумовили появу знарядь праць, існують суттєві прогалини.
Відомо, зокрема, що шимпанзе і мавпи використовують каміння, щоб з їх допомогою розбивати шкаралупу горіхів. Однак лише представники роду Homo (це і сучасні Homo sapiens, і вимерлі Homo erectus) навчились виготовляти знаряддя, піддаючи камінь обробці.
Найдавніші кам’яні артефакти відкрили на території Східної Африки – в ущелині Олдувай в Танзанії всередині ХХ ст. Вважають, що їх виготовив та використовував древній вид людей Homo habilis, який відкрили у 1960-х рр.
«Десятиліттями вважали, що перші знаряддя праці виготовили представники роду “люди” (Homo), які були предками сучасних Homo sapiens. – стверджує головний автор дослідження Соня Арман з Університету штату Нью-Йорк у Стоуні-Брук. – Ідея полягала в тому, що відбувся революційний стрибок у розумових здібностях, суть якого у раптовому оволодінні нашими предками техніки ударів каменя до каменя, щоб відбивати від нього гострі шматки. Саме це і стали запорукою еволюційного прогресу людства».
Щоправда існують натяки, що примітивні знаряддя могли виготовляти ще перед появою Homo habilis. Зокрема, у 2009 р. у м. Дікіка (Ефіопія) дослідники виявили кістки тварин віком 3,4 млн. років, які містили сліди ударів і порізів. Хтось використовував камінь, щоб відокремити плоть від кісток, роздробити кістку і добратись до кісткового мозку. Прикметно, що це також найбільш раннє свідчення того, як наші предки-примати, що спершу були травоїдними, почали вживати у раціон м’ясо. Проте жодних інструментів праці не виявили, так що вченим невідомо, чи сліди на кістках нанесли спеціально виготовленими знаряддями чи, можливо, просто гострим від природи камінням.
Тепер у вчених є нестростовний доказ кам’яних знарядь, які набагато старші за найбільш ранні людські окам’янілості. Попередні рекордсмени датуються 2,6 млн. років тому, тобто вони на 700,000 років молодші.
«Якби ми просто знайшли знаряддя праці, старші за 2,6 млн. років, ми не були б так здивовані. – каже Арман. – Палеоантропологи протягом останнього десятиліття твердять, що такі знаряддя повинні існувати. Нас здивувало те, що цим знаряддям аж 3,3 млн. років, тобто вони набагато старші, ніж олдованські».
Ніхто не знає, хто створив ці знаряддя. Це міг бути як невідомий науці вид людей, так і австралопітеки, яких сьогодні називають найвірогіднішими предками людей. Це могли бути й кеніантропи – вид роду Homo, чий череп віком 3,3 млн. років у 1999 р. знайшли за кілометр від місця розкопок. Досі невідомо, яке відношення кеніантропів до австралопітеків та Homo.
«Інколи найкращі знахідки – це ті, які ставлять більше запитань, ніж відповідей», - каже співавтор дослідження Джейсон Люїс, палеоантрополог з Університету штату Нью-Йорк у Стоуні-Брук.
Кам’яні знаряддя знайшли у 2011 р. у посушливих районах північно-західної Кенії, а саме – неподалік озера Туркана. Відкриття сталося майже випадково. «Ми їхали по висохлому руслі річки та випадково повернули направо, хоча мали їхати наліво. Ми збилися з дороги й заблукали. Однак саме так ми опинилися у новій ділянці, яка, як здавалось на перший погляд, дуже сприятлива для розкопок. Нам одразу здалося, що у цьому місці можна буде зробити безліч цікавих відкриттів», – розповідає Соня Арман.
До кінця 2012 р., працюючи в ділянці, названій Ломекве 3, археологи виявили 149 древніх кам’яних артефактів. «Немає слів, щоб описати захоплення і хвилювання, яке відчуваєш, коли знову береш в руки кам’яні знаряддя, які 3,3 млн. років тому хтось заховав», – розказує вчена.
Окрім виявлення артефактів, дослідження в Ломекве 3 дало змогу зробити ще одне відкриття. Аналіз ізотопів вуглецю в ґрунті та рештках тварин дозволив реконструювати, якою 3,3 млн. років тому там була рослинність. Виявилось, що тоді територія була вкрита лісами і густими чагарниками.
Це суперечить нинішнім уявленням, які полягають у тому, що виготовлення перших знарядь праці зумовили змінами клімату, унаслідок яких зменшилась площа лісів та поширювалась саванна кущова рослинність. Предки людей були змушені перейти від збиральництва до мисливства, адже фрукти на деревах уже не могли їх прогодувати. Як наслідок, виникла потреба в обробці туш вбитих тварин. Проте знахідки з Ломекве 3 вказують на те, що ці знаряддя не використовували для білування туш, а для розбивання шкаралупи горіхів, пробивання гнилих колод, щоб добратись до схованих там комах тощо.
Як каже Дж. Люїс, «знахідки в Ломекве 3 вказують на те, що еволюційні зміни, які згодом стануть ключовими для виживання Homo в саванні, вже розвинулись раніше у вологій, лісистій місцевості». Ця знахідна, окрім того, має важливе значення для розуміння еволюції мозку. Створення таких знарядь вимагало відповідних навичок, які, своєю чергою, потребували певних змін у мозку. Досі вважалось, що таких змін не могло бути 3,3 млн. років тому.
Результати дослідження опубліковано в журналі Nature 21 травня.
Charles Q. Choi
World's Oldest Stone Tools Predate Humans
LiveScience, 20/05/2015
Зреферував Євген Ланюк
23.05.2015