23-річного китайця Чжао Бовена (Zhao Bowen) вважають обдарованим науковцем, але коли він намагався розшифрувати ген людського інтелекту, зазнав нищівної критики. Його новий проект не менш амбітний: розкрити таємницю здоров'я, що не псується.
Чи можуть науковці створити розумну людину? Чжао Бовен певен, що так: «Після п'яти років ґрунтовних досліджень ми розробили надійний метод». Він зовсім простий, кожен може його застосувати. «Шукайте партнера, розумнішого від вас самих. Дотепер це нікому не вдалося спростувати».
Сьогодні Чжао жартує про ймовірність запрограмувати інтелект. Але п'ять років тому ставився до цього зовсім інакше. Тоді молодий науковець отримав 5 млн юанів на свою лабораторію й міг користуватися високотехнологічними приладами для секвенування «Illumina», що перебувають у Пекінському інституті геноміки (BGI).
Разом з британським дослідником Робертом Пломіном (Robert Plomin) з Королівського коледжу в Лондоні Бовен зібрав 2 200 зразків слини людей з дуже високим IQ. Їх порівняли з матеріалом менш видатних осіб. І втішилися: мовляв, натрапили на певні відхилення в ДНК найбільших інтелектуалів.
Цим дослідженням Бовен започаткував нову наукову галузь — когнітивну геноміку. Його доробок був резонансним. Washington Post 2010 року оприлюднив таку статтю: «Китай переступає межі науки, а часом — й етики». Три роки потому у Wall Street Journal опублікували заяву, що «вундеркінд» Чжао розгадав генетичний код геніальності, щоб створювати супермудрих людей.
«Це не те що перекручено, а цілком неправда», — каже науковець. Він був далеким від розуміння всіх взаємозв'язків, не кажучи вже про їхню генетичну взаємодію. Його розвідка лише підтвердила гіпотезу, що інтелект людини на 60 % залежить від генетичного матеріалу й на 40 % — від середовища. «Штучно збільшити інтелект виключно маніпуляціями з ДНК — неможливо», — вважає дослідник.
Проте скепсис щодо китайських учених, і Чжао Бовена зокрема, зберігся дотепер. Адже в Піднебесній часом з легкістю роблять те, що в Європі чи США забороняють етичні норми. Спровокована генна інженерія породила нову ґлобальну суперечку: за допомогою CRISPR-технологій вчені змінили геном людського ембріона, позбавивши його ланок, що спричиняють захворювання в дитини після народження. Так виникло нове ключове слово: «дизайн дитини».
З-поміж китайських науковців Чжао Бовен вирізняється унікальним талантом. У 23 роки він вже став визнаним дослідником в галузі генетики. За допомогою методів сучасної генетики він вивчає суспільно значущі сфери життя.
Все почалося, коли йому було 14 років. Тоді тато Чжао Бовена з хлопчиком навідався до свого друга. Той чоловік був науковим працівником Пекінскої академії аграрної науки й розповідав про свою роботу — як розшифровувати геном. Чжао все схоплював на льоту.
Наступного літа він заслужив право практикуватися в Аграрній академії, вивчив мову програмування. Йому дозволили допомагати науковцям розшифровувати геном китайського огірка. Згодом його прізвище з'явилося в списку 95 авторів статті «Геном огірка», яку опублікували в Nature. Тоді, ще учнем середньої школи, Бовену запропонували роботу від Директора BGI.
Його сучасний проект має розгадати таємницю: що може зберегти міцне здоров'я протягом усього життя. За кілька тижнів стартує проект Quantihealth, і його Чжао Бовен вважає важливішим, ніж дослідження інтелекту. «Я використовуватиму ті самі прилади, якими послуговувався під час вивчення інтелекту, але по-іншому. Хочу зробити щось, що буде впливовим».
Він планує досліджувати мікробіом — мільярди бактерій у людському кишківнику, від яких залежить, чи людина здорова, чи хворіє. Назва Quantihealth належить програмі, що наразі об'єднує 10 працівників: ІТ-мікробіологів, біомедиків і лабораторних техніків. З територією 1 000 м кв й стартовим капіталом близько 300 тисяч євро — це великий і серйозний стратап.
Кількість мікроорганізмів, які живуть на і в людині, вдесятеро перевершує кількість клітин організму. «Роль, яку вони відіграють у нашому здоров'ї, — малодосліджена й недооцінена». Чжао розповідає про інтерфейс, що відображатиме бактерії в кишково-шлунковій частині тіла: 90 % всіх харчів проходять через її флору.
Науковець сподівається, що дослідивши геном мікробів, він натрапить на сліди відхилень. «Ми хочемо запровадити власні стандарти, визначати здоров'я по-новому й продовжувати природне життя».
Рецепти вічного життя дуже популярні в Китаї. Жодна інша галузь не процвітає тут так, як система охорони здоров'я. 2011 року на неї витратили майже 300 млрд євро в еквіваленті. Державна Рада Пекіна планує до 2020 року збільшити суму в чотири рази. Не дивно, що інвестори заметушилися. І не дивує, що Чжао Бовен, який належить до недавно сформованої в Китаї групи «whiz» («талантів») або «яскравих дітей», заходився саме коло цієї проблематики.
Johnny Erling
Wunderkind will Mikrobiom genetisch entschlüsseln
Welt.de, 20/05/15
Зреферувала Соломія Кривенко
21.05.2015