Українські та польські кухарі змагалися у гастрономічній дуелі на Міжнародному форумі "Галицька кухня: славні традиції, велике майбутнє". Показати свою майстерність у приготування галицьких страв погодилися два львівські кухарі, ряшівський та краківський. Експертами на дуелі були письменник Юрій Винничук, професор Польської академії смаку, авторка кулінарних книг Ганна Шимандерська, переможець світових кулінарних конкурсів Януш Пира та засновник і директор «Музею ідей» та ресторану «Трапезна» Олесь Дзиндра. Частували експертів та гостей кухарі помідоровою зупою та карманадлями під грибною поливою.
Думки професійних дегустаторів та гостей дійства були неодностайними: одним більше засмакували українські, іншим польські варіації галицьких наїдків. Юрій Винничук розкритикував і одночасно похвалив усіх. Сказав, що «жодна страва жодного кухаря не відповідає автентичному рецепту, але дуже смачно». Президент Гільдії рестораторів Львова і водночас голова оргкомітету Форуму Марк Зархін підсумував, що «треба всім навчатися». «У нас є шанс і можливість вийти на рівень найкращих європейських кухонь. За 4-5 років ми вже зможемо експортувати наші концепції та продукти закордон», - переконаний Зархін. Ресторатор також вважає, що галичани хворіють на комплекс меншовартості: «Галицька кухня нічим не гірша за інші. Але поки що вона існує по сім’ях, хатах і родинах, а в ресторанах її немає. Хоча вона вже є масовою - її готують наші батьки, страви використовують в обрядах. Ми здатні і повинні її поширювати».
Якою ж є галицька кухня? Українські ресторатори дотримуються думки, що вона існує як автономний кулінарний та культурний феномен. Зокрема, засновник ресторанів «Старий млин» та «Ноїв ковчег» у Тернополі Михайло Гросуляк зазначає: «Галицька кухня на наших теренах – це, перш за все, натуральний продукт натурально приготовлений. Традиції його приготування – не лише українські, адже тут були і євреї, і поляки, і німці, і австріяки. Тому галицька кухня є такою особливою і має великий потенціал: вона відшліфована під європейські смаки, має переваги над звичайною українською кухнею, яка не завжди сприймається іноземцями».
Також експерт стверджує, що галицька кухня є справжньою філософією здорового харчування: «В основі – лише прості страви. Моя мама раніше не знала про інші спеції, крім чорного перцю, і органічної їжі. І що може бути краще страв, приготовлених в печі? Галицька кухня змінить сучасну хаотичну культуру споживання їжі. Пригадую слова Далай Лами: “Ми живемо в період швидкої їжі та її повільного і поганого засвоєння”. Ресторатори, які оберуть цей «здоровий» напрямок, завжди виграють, бо продуктами з супермаркету вже нікого не здивуєш».
Змагання кухарів супроводжувалося також дискусією на тему: «Галицька кухня: історія, сучасність, перспективи». Найбільше експерти зосередилися на питанні подальшого розвитку галицької кухні. Головним інструментом позитивних змін вони бачать створення Міжнародного клубу галицької кухні. Марк Зархін вважає, що створення клубу стане джерелом нових концепцій галицьких ресторацій: «Клуб мусить зібрати до купи інформацію, розуміння галицької кухні, її канони, терміни, в які мають постачати продукти. Коли буде якнайбільше інформації, виникнуть ідеї: ресторани для студентів, дорогі ресторани високої галицької кухні чи дослідження гуцульської, лемківської або бойківської кухні. Якщо ми матимемо інформацію і надамо відкритий доступ до неї, найближчим часом це все з’явиться». Зархін також переконаний, що галицька кухня конче потребує активної промоції. «Для прикладу, естонська кухня викликала у себе на Батьківщині і не тільки особливий фурор. Вона не є настільки особливою, але всіляко пропагує себе. А ми, на жаль, поки що цього не робимо», - бідкається ресторатор.
Засновник і директор «Музею ідей» та ресторану «Трапезна» Олесь Дзиндра каже, що готовий взятися за редагування всіх назв галицьких страв і підібрати до них якнайбільше синонімів: «Багатьом стравам властиві 15-20 синонімів. Наприклад, холодець має 20 назв. Після напрацювання назв, віддамо їх на цензуру Юрію Винничуку і Тарасу Возняку». А на думку Михайла Гросуляка, зміни у галицькій кухні треба починати з себе: «Не менш важливою є культура споживання їжі. Звичайно, дешевою фермерська кухня ніколи не буде. Та є питання: чи необхідно нам вживати такі великі порції? Адже автентична галицька кухня завжди передбачала здорове харчування».